Правові основи фінансового контролю в Україн
Правові основи фінансового контролю в Україн
Контрольна робота
з дисципліни
«Фінансове право»
на тему:
«Правові основи фінансового контролю в Україні»
ЗМІСТ
Вступ
1. Суть і призначення фінансового контролю
2. Форми і методи фінансового контролю
3. Організація та органи фінансового контролю
Висновки
Використана література
ВСТУП
Фінанси як економічна категорія являють собою систему економічних відносин, у процесі яких утворюються і використовуються фонди грошових коштів. Держава правових норм детально регламентує відносини, що виникають при зборі, розподілі і використанні фондів грошових коштів за допомогою правових норм, сукупність яких складає фінансове право.
Фінансові правовідносини - це один із видів суспільно-правових відносин, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінансово-правовими нормами (встановленими державою правилами поведінки учасників суспільних відносин, що виражені в їх юридичних правах і обов'язках). Простіше кажучи, це урегульовані нормами права відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності.
Фінансове право - складна учбова дисципліна. Воно об'єднує багато законів та нормативно-правових актів виконавчої влади, які часто змінюються, доповнюються.
Метою виконання даної контрольної роботи є вивчення теоретичних питань курсу, та можливостей їх практичного застосування у сфері фінансових відносин.
Головну увагу під час виконання роботи надано правовим нормам фінансового контролю, що здійснюється над суб'єктами фінансової діяльності.
1. Суть і призначення фінансового контролю
Контроль за соціально-економічними процесами у суспільстві є важливою сферою діяльності по управлінню народним господарством. Однією з ланок системи контролю є фінансовий контроль. Його призначення полягає у сприянні успішній реалізації фінансової політики держави, забезпечення процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів в усіх ланках і сферах народного господарства.
Об'єктом застосування фінансового контролю є грошові відносини, які виникають при формуванні і використанні фінансових ресурсів в усіх ланках фінансової системи; фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансово-кредитних інститутів, які здійснюють фінансову діяльність.
Предметом фінансового контролю є фінансові операції, пов'язані із створення та використання фондів коштів.
Завдання фінансового контролю:
-- дотримання чинного законодавства і нормативних актів у фінансовій діяльності;
-- сприяння збалансованості між потребою в фінансових ресурсах і величиною грошових доходів державного бюджету;
-- забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед державою всіма суб'єктами фінансових правовідносин;
-- сприяння раціональному витрачанню товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах і в організаціях;
— попередження і усунення порушень фінансової дисципліни.
Фінансова дисципліна - це чітке дотримання встановлених розпоряджень по утворенню, розподілу і використанню грошових коштів як держави, так і інших суб'єктів фінансової системи. Вимоги фінансової дисципліни розповсюджуються на всіх учасників фінансових відносин.
Фінансовий контроль забезпечує інтереси держави і сприяє охороні прав громадян, підприємств і організацій.
Мірою відповідальності за порушення правил фінансових операцій є фінансові санкції.
Фінансове правопорушення являє собою дію або бездіяльність органів державної влади, суб'єктів господарювання усіх форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.
Таким чином, фінансовий контроль - це один з видів фінансової діяльності держави по перевірці застосування встановлених законодавством методів контрольної діяльності, законності і раціональності дій суб'єктів господарювання в процесі створення, розподілу і використання грошових фондів держави.
Основоположні принципи фінансового контролю:
-- законність, об'єктивність, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів;
-- розподіл контрольних повноважень;
-- повнота охоплення об'єктів контролем;
-- достовірність фактичної інформації;
-- збалансованість контрольних дій;
-- превентивність контрольних дій;
— самодостатність системи контролю;
— відповідальність;
-- ефективність.
Під ефективністю розуміємо виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:
* безперервність, регулярність й систематичність;
* своєчасність, якісність і повнота щодо охоплення об'єктів контролю;
* оперативність, дієвість, гласність і різнобічність.
2. Форми і методи фінансового контролю
Під формою фінансового контролю слід розуміти способи конкретного вираження і організації контрольних дій.
Форми фінансового контролю розділяють за наступними ознаками:
1) В залежності від часу здійснення:
- попередній;
- поточний (оперативний);
- наступний.
2) В залежності від суб'єкта контролю:
- внутрішній;
- зовнішній.
3) За формами проведення:
- ініціативний;
- обов'язковий.
4) Залежно від цільової спрямованості контрольних дій:
- стратегічний;
- тактичний.
5) Залежно від місця здійснення:
- виїзний;
- дистанційний.
Дамо стислу характеристику кожній з форм контролю.
Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів бюджетних організацій; передує здійсненню господарських операцій і покликаний не допускати нераціонального витрачання фінансових ресурсів і тим самим попереджувати нанесення збитку діяльності суб'єкта господарювання.
Поточний контроль постійно здійснюється для попередження фінансової дисципліни в процесі залучення і витрачання грошових коштів, виконання підприємствами, організаціями, установами зобов'язань перед бюджетом.
Наступний контроль здійснюється після здійснення фінансових операцій для визначення стану фінансової дисципліни, виявлення її порушень.
Внутрішній контроль - це самоконтроль, що здійснюється саме підприємством всередині себе.
Зовнішній контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану додержання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових відносин.
Ініціативний контроль здійснюється на підставі рішень суб'єктів господарювання як власними силами, так і за участю сторонніх організацій.
Обов'язковий контроль здійснюється переважно за участю органів державної влади (в окремих випадках недержавними фінансовими контролерами) на підставі законодавства.
Стратегічний контроль спрямовується на розв'язання питання стратегії розвитку підприємства, організації, установи, галузі господарства в майбутньому.
Тактичний контроль вирішує поточні питання їх фінансової діяльності.
Виїзний контроль виконують контрольні органи безпосередньо на підконтрольному об'єкті.
Дистанційний контроль здійснюється тоді, коли суб'єкт контролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається засобами зв'язку.
Методи фінансового контролю - це прийоми, способи здійснення фінансового контролю.
Розглянемо основні методи фінансового контролю:
1) Спостереження - загальне ознайомлення із станом фінансової діяльності об'єкта контролю;
2) Перевірка - проводиться на місці з використанням балансових, звітних, витратних документів;
3) Обслідування - здійснюється щодо окремих сторін фінансової діяльності і спирається на широке коло показників;
4) Аналіз - проводиться на базі поточної або річної звітності і характеризується використанням аналітичних прийомів;
5) Ревізія - метод документального контролю підприємства, установи, організації, дотриманням фінансового законодавства, спосіб документального виявлення фінансових зловживань.
На практиці найрозповсюдженішими методами фінансового контролю є ревізії - розглянемо основні ознаки ревізій далі більш детально.
Ревізії за змістом поділяються на документальні і фактичні. Документальні ревізії включають в себе перевірку різних фінансових документів. У ході фактичної ревізії перевіряються не тільки документи, а й наявність грошових коштів і матеріальних цінностей.
За організаційною ознакою ревізії можуть бути плановими (передбачені в плані роботи відповідного органу), позаплановими (призначені в зв'язку з надходженням сигналів) і комплексними (проводяться спільно декількома контролюючими органами).
Страницы: 1, 2
