Платіжний баланс та його роль у системі валютного регулювання

p align="left">Важливою статтею рахунка капітальних операцій є резервні активи, тобто офіційні резерви, якими розпоряджаються органи грошово-кредитного регулювання. Складові резервів: монетарне золото, запаси іноземної валюти, активи в МВФ у вигляді резервної квоти та спеціальних прав запозичення (SDR). Роль резервних активів багатогранна. На них покладаються функції фінансування дисбалансу зовнішніх платежів, підтримки курсу національної валюти, страхування ризиків втрат від стихійних лих, неврожаїв тощо.

Оскільки рахунок капітальних операцій є по суті відображенням рахунка поточних операцій, то й баланси цих рахунків взаємопов'язані. Якщо валютні надходження перевищують платежі, активний баланс поточних операцій супроводжується чистим відпливом капіталу. У разі ж коли платежі перевищують надходження, виникає дефіцит балансу поточних операцій, який фінансується, в основному, чистим припливом капіталу.

Для покриття платіжних дисбалансів традиційно викорис-товують позики та ввезення підприємницького капіталу. Остаточною альтернативою зрівноваження платіжного балансу є використання офіційних резервів. Дефіцит валютних надходжень покривається резервними активами, обсяг яких зменшується. Надлишок валютних надходжень спрямовується на збі-льшення резервних активів. Слід пам'ятати, що зміна резервів - балансувальна стаття, а тому знак сальдо має протилежне значен-ня. Скорочення резервів показує масштаб дефіциту платіжного балансу і позначається «плюсом» (+), а зростання резервів - величину активного сальдо платіжного балансу і позначається «мінусом» (-). Напрям зміни резервів свідчить про зміцнення (послаблення) фінансового стану і платоспроможності країни.

Платіжний баланс відображає рівень пристосування національної економіки до світової, і порушення його рівноваги чинить вплив на всю систему економічних відносин. При оцінюванні рівноваги платіжного балансу здійснюється послідовний аналіз балансів за групами статей: торговельний баланс, баланс поточних операцій, базисний баланс, баланс ліквідності. Результати аналізу записуються традиційним методом «підведення риски».

Торговельний баланс, відбиваючи співвідношення між експортом Е та імпортом І, є одним з компонентів валового внутрішнього продукту Q, а отже, функціонально пов'язаний з іншими його компонентами - внутрішнім споживанням С та інвестуванням Н. Спираючись на осно-вну макроекономічну тотожність відкритої економіки Є = С + Н + (Е-І), маємо (Е-І) = б-(С+ Н), де (С + Н) - валові внутрішні витрати або внутрішнє поглинання.

Баланс поточних операцій. Знак сальдо вказує на міжнародну фінансову позицію країни. Додатне сальдо свідчить про інвестиційні можливості країни, від'ємне, навпаки, про збільшення заборгованості країни іншому світові. Додатне сальдо спостерігається у країн-інвесторів, від'ємне - у країн-боржників.

Базисний баланс. Об'єднує баланс рахунка поточних операцій та довгострокового капіталу (прямі й портфельні інвестиції, інший довгостроковий капітал). Наявність сальдо балансу свідчить про порушення довгострокової (3 - 5 років) рівноваги зовнішніх платежів.

Баланс ліквідності. Об'єднує базисний баланс, коротко-строкові капітали та статтю «Помилки і пропуски». Розглядається як міра короткострокової рівноваги платіжного балансу.

В аналізі рівня розвитку та збалансованості зовнішньої торгівлі використовують низку показників, розрахунки яких ґрунтуються на співвідношенні обсягів експортно-імпортних операцій з валовим внутрішнім продуктом Q, зокрема це: коефіцієнт відкритості економіки, експортна квота, коефіцієнт покриття, коефіцієнт імпортної залежності.

Характеристикою відкритості економіки країни, ступеня участі її у міжнародному поділі праці слугує відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП:

U = (Е+І) : Q.

Експортною квотою КЕ на макрорівні називають відношення обсягу експорту товарів і послуг до ВВП, на рівні галузі - частку експортованої продукції (послуг) у загальному об-сязі виробництва:

KE = E:Q.

Експортна квота залежить від здатності країни конкурувати на світовому ринку та від потреби країни в імпорті, оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт. Відношення експорту до імпорту розглядається як міра збалансованості зовнішньої торгівлі й називається коефіцієнтом покриття Р:

Р = Е:І.

При активному сальдо торговельного балансу Р>1, при пасивному -Р<1. Різниця (1 - Р) характеризує масштаб дефіциту торговельного балансу. Скажімо, якщо Р = 0,87, то 13% товарного імпорту не забезпечується експортом і для покриття дефіциту балансу необхідно залучати інші ресурси.

Відношення імпорту до ВВП характеризує ступінь імпортної залежності економіки країни:

I При Kj < 15% масштаб імпорту вважається безпечним. Очевидно, що коефіцієнт імпортної залежності функціонально пов'язаний з коефіцієнтом покриття і експортною квотою:(I:Q)-(E:1) = (E:Q)

2.2 Аналіз платіжного балансу України за 2005-2007 рр.

У 2005 році сальдо поточного рахунку платіжного балансу 2.5 млрд. дол. США. У І півріччі 2007 року від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилося порівняно з відповідним періодом минулого року в 2.6 рази й становило 2 млрд. дол. США (-3.4% до ВВП) .

Зовнішній товарооборот України у 2005 р. спостерігає погіршення умов торгівлі, зменшення світового попиту зумовили значне перевищення темпів зростання імпорту товарів (21.8%) над експортом (4.8%), що призвело до формування від'ємного сальдо товарного балансу в розмірі 1.1 млрд. дол. США та різкого скорочення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу (з 4.9 до 0.8 млрд. дол. США)., який за І півріччя 2007 року становив 50 млрд. дол. США, збільшився майже на третину порівняно з відповідним періодом минулого року в основному за рахунок ктивізації товарообміну з найближчими сусідами: з країнами СНД та Західної Європи. При цьому зростання товарообороту з країнами СНД відбувалося переважно за рахунок значного нарощування експорту товарів (на 58.6%), а з країнами Європи, навпаки, - шляхом збільшення обсягів їх імпорту (на 35.5%) . Хоча обсяги експорту зростали високими темпами, імпорт зростав швидше, що привело до збільшення від'ємного сальдо торгівлі товарами в цілому за І півріччя в 1.4 рази до 3.2 млрд. дол. США

Характерною ознакою 2005 року є суттєве уповільнення темпів зростання експорту товарів. Вартісні обсяги експорту у звітному періоді становили 35 млрд. дол. США. Уповільнення темпів зростання експорту товарів у 2005 році значною мірою було зумовлене різким скороченням експорту продукції машинобудування. В цілому за рік експортні поставки за будування даною групою скоротилися на 18% (на 1 млрд. дол. США) порівняно з попереднім роком. Експорт товарів. У 2006 році обсяги експорту товарів збільшилися на 11.2% і дорівнювали 38.9 млрд. дол. США (у 2005 році експорт зріс лише на 4.8%). Зростання обсягів експорту в 2006 році зумовлено збільшенням вартісних обсягів експорту:

- металургійної продукції на 16.9% ;

- машинобудівної продукції на 19.9%;

- хімічної продукції на 18.4%.

Основним чинником прискорення темпів зростання експорту в 2006 році було поліпшення кон'юнктури ринків чорних металів у другій половині року та вдала переорієнтація експортних поставок на нові ринки (падіння вартості поставок металопродукції до Китаю у 6 разів було компенсоване нарощуванням поставок до країн Америки в 1.9 рази, Європи - в 1.4 рази, країн вартісні обсяги СНД - в 1.3 рази). У цілому за рік експорту чорних металів зросли на 13.6% переважно за рахунок збільшення фізичних обсягів (на 9.7%), тоді як ціни в середньому зросли тільки на 3.6%. Стосовно 2007 р. то збереження сприятливої кон'юнктури світових сировинних ринків (метали, хімія, харчова сировина) у поточному році зумовило високі темпи зростання експорту товарів (32.4 проти 1.6% у І півріччі 2006 року). З початку року було експортовано продукції на суму 23.4 млрд. дол. США, з яких 12.5 млрд. дол. США - у ІІ кварталі. Високими темпами зростали обсяги експорту:

- чорних металів та виробів з них (37.4%),

- продовольчих товарів та сировини для їх виробництва (38.5%),

- продукції хімічної промисловості (23.9%).

Швидкому нарощуванню експортних поставок у поточному році також сприяло зростання попиту в країнах СНД на продукцію українського машинобудування, в результаті чого за І півріччя експорт машин та обладнання зріс у 1.5 рази. Більше двох третин експортних поставок машин та устаткування було спрямовано до країн СНД, з яких найбільшими споживачами були Росія (80%), Казахстан (7%) та Білорусь (5.3%). Майже 20% продукції машинобудування було експортовано до країн Європи.

Завдяки сприятливій ситуації на світових ринках чорних металів, що зберігається у поточному році, вартісні обсяги експорту продукції чорної металургії зросли за І півріччя на 37.4%, що забезпечило майже 40% від усього приросту експорту товарів. Значне підвищення попиту на продукцію металургії порівняно з минулим роком спостерігалося у країнах СНД та Європи.

У 2005 р. політика уряду, спрямована на збільшення реальних доходів населення та внутрішнього споживання, разом з активізацією дій по боротьбі з контрабандою та зниженням митних тарифів, а також зміцнення реального ефективного валютного курсу з початку року на 5.9%, стимулювали зростання у 2005 році обсягів неенергетичного імпорту вищими темпами, ніж у 2004 році (30.7 проти 26.5%).Близько 60% приросту імпорту було отримано за рахунок надходжень продукції машинобудівної та хімічної промисловості. Високі темпи зростання були характерними й для всіх інших груп і статей імпорту. Найвищими темпами у 2005 році зростали обсяги імпорту (на 54.3%) в основному за промислових товарів рахунок збільшення офіційно зареєстрованого імпорту взуття (в 6.9 рази) та одягу (в 3.4 рази).Зменшення ввізного мита на окремі сільськогосподарські та продовольчі товари зумовило збільшення обсягів в 2005 реімпорту продукції АПК ці на 40.7%. Збільшення вартісних обсягів імпорту на 37.2% продукції хімічної промисловості відбувалося значною мірою за рахунок зростання фізичних обсягів. Найпомітніше збільшилися обсяги імпорту фармацевтичних продуктів та пластмас і виробів з них, що також може пояснюватися дією Державної програми “Контрабанді - СТОП” та зниженням митних тарифів. У 2006 році обсяги імпорту товарів становили 44.1 млрд. дол. США, збільшившись на 22.1% порівняно з 2005 роком. Інтенсивне нарощування імпорту в 2006 році в основному зумовлене:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9