Планування результатів фінансової діяльност
Планування результатів фінансової діяльност
47
ЗМІСТ
Вступ
1. Науково-теоретичні основи планування результатів фінансової діяльності підприємств та їх значення для забезпечення економічного зростання як ЦЛ КВПіА, так і національної економіки в цілому
1.1 Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення для розширення виробництва
1.2 Виторг, його планування і використання
1.3 Економічний зміст прибутку і рентабельності, їх роль в умовах розвитку підприємництва
1.4 Планування результатів фінансової діяльності
2. Характеристика ЦЛ КВПіА як структурної ланки паливно-енергетичного комплексу України
2.1 Загальна характеристика та тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу України за 2005 - 2009 рр.
2.2 Організаційно-економічна характеристика ЦЛ КВПіА рр.
2.2.1 Історія розвитку, мета та задачі діяльності підприємства
2.2.2 Організаційна та виробнича структура підприємства
2.2.3 Охорона праці та техніка безпеки
2.2.4 Оцінка основних техніко-економічних показників діяльності ЦЛ3 КВПіА ДП «СхідГЗК» за 2005 - 2009 рр.
3. Планування результатів фінансової діяльності ЦЛ КВПіА ЗА 2005 - 2009 рр.
3.1 Аналіз результатів фінансової діяльності підприємства за 2005 - 2009 рр.
3.1.1 Аналіз складу та динаміки прибутку ЦЛ КВПіА ДП «СхідГЗК» за 2005 - 2009 рр.
3.1.2 Оцінка фінансових результатів від реалізації продукції, робіт та послуг
3.1.3 Аналіз показників рентабельності ЦЛ КВПіА за 2005 - 2009 рр.
3.2 Оцінка основних показників планування результатів фінансової діяльності підприємства
3.3 Визначення резервів збільшення суми прибутку та підвищення рівня рентабельності ЦЛ КВПіА
Висновки
Перелік використаних джерел
Додатки
Вступ
Планування було прерогативою командно-адміністративної системи і базувалося на державній власності на більшу частину засобів виробництва. Підприємствам «зверху» встановлювалися планові завдання по обсягу виробництва, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, а з 1966 року і прибутку. Основним методом планування показників, у тому числі і планування прибутку, був метод «планування від досягнутого рівня базисного року». Результати, досягнуті у порівнянні з минулим роком, були основою для оцінки і стимулювання діяльності підприємства. Актуальність правильного визначення планового і фактичного прибутку виникла в умовах переходу до ринкової економіки, коли підприємства почали працювати не на показники, «встановлені вище», а на власну ефективність. В умовах конкуренції, вихідною позицією (початковим моментом) планування є потреби ринку, попит на продукцію та послуги. Тому метод, орієнтований на динаміку темпів та пропорцій в минулому, тут, як правило, не підходить. Для того, щоб закріпитися на ринку, фірма повинна ставити конкретні цілі на майбутнє. Йдеться про цільове планування прибутку як основного елемента реалізації стратегічного плану підприємства на поточний рік.
Значний внесок у вивчення та поглиблення питання прибутку внесли українські та зарубіжні автори, а саме: А.Бабо, Л. Бернстайн, І. Бланк, Є. Бойко, Р. Брейлі, Є. Брігхем, О. Василик, С. Голов, М. Коробов, С. Майєрс, К. Маркс, Ф. Найт, Є. Нікбахт, В. Опарін, О. Орлов, А. Пересада, К. Павлюк, Г. П'ятаченко, Д. Рікардо, С. Росса, Є. Рясних, П. Самуельсон, А. Сміт, Є. Стоянова, Ю. Субботович, В. Суторміна, Е. Хелферт, М. Чумаченко, Й. Шумпетер та ін.
Проте, ще залишається чимало невирішених питань, пов'язаних з особливостями планування прибутку в умовах перехідного періоду. Враховуючи великий ступінь невизначеності ринкової кон'юнктури і часті її зміни, методи планування (у тому числі і прибутку) повинні бути гнучкими, що дозволить швидко вносити зміни і передбачати наслідки цих заходів, їх вплив на показники роботи підприємства. З цією ціллю необхідно ширше використовувати в реальній практиці методи операційного аналізу і планування та такі його інструменти як маржинальний прибуток, беззбитковість, сила впливу операційного важеля та інші.
Особливо слід підкреслити, що до теперішнього часу на Україні немає офіційних нормативних актів або документів по плануванню прибутку. В підручниках і монографіях пропонуються, в основному, методи, що діяли в умовах планової економіки, а розробки по використанню ринкових інструментів в плануванні не завжди прийнятні у реальній практиці. Саме науково-теоретична та практична значущість цих проблем зумовила вибір теми та цільове спрямування курсової роботи.
1. Науково-теоретичні основи планування результатів фінансової діяльності підприємств та їх значення для забезпечення економічного зростання як ЦЛ КВПіА, так і національної економіки в цілому
1.1 Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення для розширення виробництва
У виробничо-фінансовій діяльності суб'єктів господарювання беруть участь велика кількість взаємопов'язаних організаційних, трудових, матеріальних і фінансових факторів. Мета кожного суб'єкта господарювання -- якомога ефективніше використати ці фактори.[1]
Ефективність використання факторів виробництва, зрештою, виявляється у фінансових результатах діяльності суб'єктів господарювання. Економічний підсумок виробничої діяльності суб'єктів господарювання, що виражається у вартісній (грошовій) формі, є фінансовими результатами. Фінансові результати діяльності підприємств характеризуються такими економічними показниками, як валовий і чистий дохід, прибуток. Розглянемо зміст цих показників як економічних категорій і загальний порядок розрахунку. Вироблена суб'єктами господарювання валова продукція включає вартість спожитих засобів виробництва і новостворену живою працею вартість -- валовий дохід. «Валовий дохід, -- писав К. Маркс, -- це та частина вартості та вимірювана його частина валового продукту, яка залишається за вирахуванням частини вартості та вимірюваної його частини всього виробленого продукту, який відшкодовує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал». Отже, валовий дохід -- це частина вартості валової продукції за вирахуванням матерiально-грошових витрат, крім тих, що використані на оплату праці. Однак К. Маркс зазначав, що «валовий виторг чи валовий продукт є весь відтворений продукт». Отже, у виторгу від продажу продукції та послуг у масштабі всього народного господарства виражена вартість валового продукту, який розподіляється на фонд відшкодування спожитих засобів виробництва та новостворену вартість,тобто валовий дохід. Валовий дохід є узагальнюючим показником, який характеризує результати діяльності підприємств. Його розмір залежить від обсягу виробленої продукції та використаних на її виробництво матерiально-грошових ресурсів, крім тих, що використовуються на оплату праці. Основними факторами підвищення валового доходу є збільшення обсягу виробництва продукції та зниження матерiально-грошових витрат.
Валовий дохід, створюваний на підприємстві, є джерелом оплати праці працівників сфери матеріального виробництва і накопичень, однією з форм яких є чистий дохід.[2]
Чистий дохід -- це частина вартості продукту, яка залишається після відшкодування витрат живої і уречевленої праці. К. Маркс зазначав: «Чистий же дохід є додаткова вартість, отже -- додатковий продукт, який залишається за вирахуванням заробітної плати...». Таким чином, чистий дохід є додатковим продуктом, тобто це валовий дохід за вирахуванням коштів на оплату праці.
Чистий дохід, який створюється на підприємстві, поділяється на дві частини. Одна з них вилучається в дохід бюджету через механізм цін, друга залишається на підприємстві й визначається як різниця між вартістю продукції та витратами на її виробництво. Ця частина чистого доходу є чистим доходом підприємства.
Чистий дохід підприємства, у свою чергу, складається з реалізованого чистого доходу і чистого доходу, який залишається в залишках продукції, призначеної для внутрішньогосподарського використання; чистий дохід у залишках продукції, яка використовується на внутрішньогосподарські потреби, визначається як різниця між вартістю продукції за цінами реалізації та її собівартістю.[3]
Реалізований чистий дохід розраховується за проданою продукцією і тому тотожний прибутку підприємства, отриманого від продажу продукції. Отже, прибуток -- це частина чистого доходу, одна з його форм. Визначається він у встановленому порядку. За розміром прибуток від продажу продукції, хоч і тотожний реалізованому чистому доходу, однак менший від чистого доходу підприємства на суму, що залишається в залишках продукції, використаної на внутрішньогосподарські потреби. Крім прибутку від продажу на підприємствах розраховуються прибутки від основної, інвестиційної, фінансової діяльності, позареалізаційних операцій, загальний і чистий. Кожний з наведених видів прибутку розраховується за певною схемою і має власний розмір.
Загальний прибуток -- це прибуток від продажу продукції та надання послуг, реалізації інших цінностей і нематеріальних активів,інвестиційної та фінансової діяльності, скоригований на суму позареалізаційних (надзвичайних) доходів і витрат.
Чистий прибуток -- це частина загального прибутку після сплати з нього відповідних податків і платежів у бюджет.
Прибуток є найважливішим показником, який узагальнено характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. В отриманому прибутку відображається виконання таких важливих якісних показників, як підвищення продуктивності праці, зниження собівартості та підвищення якості продукції, використання виробничих фондів. Прибуток є основним джерелом розширення основних і оборотних фондів, дієвим фактором, який стимулює (шляхом створення та використання фондів економічного стимулювання) до досягнення якомога вищих показників виробництва, джерелом доходів державного бюджету.
