Планування діяльності підприємства
p align="left">У процесі розробки та впровадження продукції у виробництво вирішуються наступні основні завдання:— забезпечення потреб у новій продукції внутрішніх споживачів та експорт даної продукції;
— створення і виробництво продукції високого технічного рівня та якості, конкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках;
— скорочення термінів розробки та освоєння виробництва нової продукції;
— забезпечення стабільності та покращення (відповідно до умов ринку) показників якості продукції та ефективної її експлуатації;
— забезпечення та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства;
— завоювання прихильності споживачів до продукції підприємства та створення її позитивного іміджу.
Вихідними даними для планування технічної підготовки виробництва є: планові завдання розробки й освоєння виробництва нової продукції; планові нормативи для визначення обсягу і трудомісткості робіт кожного етапу технічної підготовки.
Планові нормативи технічної підготовки виробництва поділяються на об'ємні і трудові. За допомогою об'ємних нормативів встановлюється обсяг робіт у натуральному вимірі, а за допомогою трудових -- у нормо-годинах. До об'ємних нормативів належать: кількість оригінальних деталей, які припадають на виріб відповідної групи складності; кількість технологічних карт на одну деталь за видом обробки; коефіцієнт технологічної оснащеності за видами процесів і оснащення за групами складності.
До трудових нормативів входять: трудомісткість конструкторських, креслярських, копіювальних та інших робіт із проектування оригінальної деталі, трудомісткість проектування технологічного процесу й оснащення на одну оригінальну деталь тощо.
Обсяг робіт по конструкторській підготовці визначається в залежності від кількості оригінальних деталей, а по технологічній -- від кількості оригінальних деталей і технологічних назв на одну деталь за видами обробки.
Обсяг робіт по проектуванню і виготовленню технічної оснащеності залежить від кількості оригінальних деталей і коефіцієнтів технологічної оснащеності їх виробництва.
Коефіцієнт технологічної оснащеності показує скільки одиниць спеціальної оснащеності приходиться в середньому на одну оригінальну деталь.
Розрізняють коефіцієнти оснащеності за окремими видами оснастки та сумарний коефіцієнт, який характеризує загальну оснащеність технологічного процесу. Величі на цих коефіцієнтів залежить, насамперед, від типу виробництва. Чим вища серійність виробництва, тим більший коефіцієнт технологічної оснащеності. За цими коефіцієнтами для певного типу виробництва можна орієнтовно визначити кількість технологічні оснащеності кожного виду шляхом множення даного коефіцієнта на кількість оригінальних деталей та виробів, що проектуються.
Після визначення обсягу конструкторських і технологічних робіт розраховується і трудомісткість. Для цього необхідні нормативи трудомісткості за групами складності: на проектування однієї оригінальної деталі; на розробку одного технологічного процесу за видами обробки; на проектування та виготовлення однієї одиниці технологічного оснащення за видами; на наладку одного технологічного процесу за видами обробки. Ці нормативи носять галузевий характер і встановлюються різними методами на основі аналізу й узагальнення фактичних даних проектних організацій і підприємств галузі. При відсутності відповідних нормативів обсягів робіт їх трудомісткість визначаються шляхом експертної оцінки.
На основі встановлених нормативів трудомісткості робіт може бути розрахований цикл (тривалість) кожного етапу технічної підготовки виробництва у календарних днях (Тц) за формулою:
,
де -- трудомісткість стадії (етапу), людино-годин; Чі -- чисельність робітників, які одночасно виконують дану стадію (етап) робіт, осіб; Тзм -- тривалість зміни, годин; -- коефіцієнт виконання норм; k2 -- коефіцієнт, який враховує додатковий час на узгодження, затвердження, внесення змін у технічну документацію та ін., що не передбачені нормативами (k2 = 1,1 ± 1,5); k3 -- коефіцієнт переведення робочих днів у календарні.
k3 = Дк / Др,
де Дк -- число календарних днів у плановому році; Др -- число робочих днів у плановому році.
Після цього розробляється основний плановий документ-генеральний план-графік технічної підготовки виробництва нового виробу, який визначає послідовність робіт та загальну тривалість циклу технічної підготовки виробництва.
Задача № 1У кондитерському цеху хлібопекарного підприємства у зв'язку з переходом на новий технологічний процес змінні виграти зменшились із 1,2 грн до 0,90 грн, а умовно-постійні збільшилися з 1000 грн до 1900 грн.
Упровадження технологічного процесу потребує однакових капітальних витрат порівняно з попереднім технологічним процесом.
Необхідно розрахувати:
а) критичну величину річного випуску продукції;
б) технологічну собівартість річного випуску продукції.
Відповідь.
Змінними (перемінними) називаються витрати, величина яких зміняться разом зі зміною обсягу виробництва. До них відносять витрати сировини і матеріалів, палива й енергії на технологічні цілі, заробітну плату виробничих робітників та ін.
До постійних відносять витрати, величина яких чи не змінюється слабко змінюється при зміні обсягу виробництва. До них можна віднести загальногосподарські витрати та ін.
Розподіл витрат на постійні і змінні трохи умовний. Багато витрат можуть бути умовно-постійними (умовно-змінними), наприклад: витрати на зміст і експлуатацію устаткування можуть містити в собі витрати на плановий ремонт, вироблений поза залежністю від обсягів виробництва; заробітна плата деяких категорій робітників, що може містити в собі гарантований мінімум.
Критична величина річного випуску продукції (К) розраховується за формулою
К = П / З,
де П -- сумарні умовно-постійні витрати на річний обсяг випуску продукції, грн.; З -- умовно-постійні витрати на одиницю продукції, грн.
К = (1900 -- 1000) / (1,2 -- 0,9) = 3000 од.
Технологічна собівартість річного випуску продукції (Стех) визначається за формулою:
Стех = Зп * К + Пп
де Зп -- умовно-постійні витрати на одиницю продукції за новим технологічним процесом, грн.; Пп -- умовно-постійні витрати за новим технологічним процесом, грн.
Отже, Стех = 0,9 * 3000 + 1900 = 4600 грн.
Задача № 2На момент укладання угоди ціна одиниці продукції нараховувала 180 тис. грн (Цо): 60% в ціні становила вартість матеріальних ресурсів (Пм), 20% -- заробітна плата (Пз), 20% інші елементи ціни (І). На кінець кварталу вартість матеріалу збільшилась на 10%, а середня заробітна плата -- на 12%. Визначити ціну одиниці продукції на кінець кварталу.
Відповідь.
Розрахуємо початкову вартість матеріальних ресурсів в одиниці продукції. Вона складе Пм = Цо * 0,6 = 108 тис. грн.; початкову заробітну плату Пз = Цо * 0,2 = 36 тис. грн..; інші елементи ціни І = Цо * 0,2 = 36 тис. грн.
Нова вартість матеріальних ресурсів П'м збільшилася на 10 відсотків та становить П'м = Пм * 1,1 = 118,8 тис. грн.
Нова середня заробітна плата збільшилася на 12 відсотків та становить П'з = Пз * 1,12 = 40,32 тис. грн.
Інші елементи ціни не змінилися.
Отже, ціна одиниці продукції на кінець кварталу становитиме
Ц'о = П'м + П'з + І = 118,8 + 40,32 + 36,0 = 195,12 тис. грн.
ТестПланування -- це...
1) функція управління;
2) процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за
певний період;
3) процес визначення засобів, шляхів та умов досягнення поставлених
цілей;
4) усі відповіді правильні.
Відповідь.
В економічній літературі зустрічається чи мило визначень планування і плану:
„Під плануванням слід розуміти продумане визначення і систематизацію факторів, які забезпечують успішну діяльність підприємства. Планування пов'язане з визначенням і постановкою цілей організації, виробленням політики, методів, стратегії і тактики, необхідних для їх досягнення” (І. Дж. Болт).
„Планування -- складна високоорганізована форма суспільного впливу на соціально-економічні системи, якими с підприємницькі структури. Воно полягає у визначенні на базі прогнозних наукових розробок цілей, потреб і параметрів розвитку системи, які розглядаються як орієнтири для суб'єктів господарювання” (В.М. Хода чек).
„У широкому розумінні планування -- процес прийняття на основі систематичної підготовки управлінських рішень, пов'язаних з майбутніми подіями. Йдеться про систематичне поставлення цілей і підготовку необхідних для їхнього здійснення заходів.
Планування у вузькому розумінні можна визначити як систематизовану підготовку рішень. Головний сенс планування полягає у підвищенні ефективності діяльності підприємства шляхом цільової орієнтації і координації всіх процесів, виявленні ризиків, підчищення гнучкості ти адаптованості до змін” (П.М. Євдокимова).
„Планування -- це процес формування мети діяльності підприємства, визначення пріоритетів, засобів і методів її досягнення, на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також впровадження ефективних методів, способів, ресурсів, необхідних для виконання конкретних завдань у встановлені терміни” (Е.А. Зінь та М.О. Турчанок).
„Однією з найважливіших функцій виробничого менеджменту під-приємства є планування його діяльності. Планування -- вид, сфера діяльності органів управління підприємства по передбаченню майбутнього стану його економіки на основі врахування дії законів розвитку природи і суспільства, а також тенденцій розвитку підприємства, галузі і національної економіки. Процес планування полягає у визначенні мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення” Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. -- Львів, Новий світ, 2004. С. 9..
Все це свідчить, що в понятті планування є як функція управління, так і процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період та процес визначення засобів, шляхів та умов досягнення поставлених цілей.
Тому правильна відповідь на тестове запитання -- 4) усі відповіді правильні.
Загальні висновкиКожне підприємство, незалежно від масштабів і виду діяльності, кожна підприємницька структура в умовах ринкового господарювання займається плануванням. Відсутність планів супроводжується помилковими маневрами, несвоєчасною зміною орієнтації, що призводить до втрати позицій на ринку, нестійкого фінансового стану, банкрутства підприємств.
Практика господарювання свідчить про те, що планування створює для суб'єктів господарювання важливі переваги:
— забезпечує підготовку до використання майбутніх сприятливих для підприємства умов;
— попереджує про можливі проблеми;
— стимулює управлінський персонал до реалізації своїх рішень в подальшій діяльності;
— поліпшує координацію дій управлінського персоналу підприємства;
— сприяє раціональному використанню ресурсів на підприємстві.
Необхідною умовою успішної реалізації поточних планів с забезпечення виробництва необхідними ресурсами, в тому числі матеріально-технічними та енергетичними, та вирішення питань шляхів удосконалення матеріального забезпечення підприємства.
Використана літератураБутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік: Курс лекцій. -- Житомир, ПП ”Рута”, 2000.Зінь В.А., Турчанок М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. -- К., Професіонал, 2004.Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. -- Львів, Новий світ, 2004.Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. -- К., 2000.Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. -- К., Каравела, 2003.Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. -- М., 1997.
