Основи організації фінансів акціонерних товариств

Основи організації фінансів акціонерних товариств

Зміст

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ АКЦИОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
• 1.1 Історічні аспекти виникнення та розвитку акціонерних товариств у світовій практиці
• 1.2 Характеристика порядку формування капіталу основних видів акціонерних товариств
• 1.3 Цілі, завдання та методи управління фінансами акціонерних товариств
• РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»
• 2.1 Економіко-організаційна характеристика ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»
• 2.2 Аналіз ефективності формування та розподілу фінансових ресурсів
• 2.3 Аналіз рентабельності діяльності ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»
• РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»
• 3.1 Розробка програми удосконалення управління фінансами товариства
• 3.2 Джерела залучення капіталу Акціонерних товариств
• 3.3 Прогнозний розрахунок ефективності запропонованих заходів
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми.Необхідність дослідження фінансів акціонерних товариств зумовлена тим, що нині переважна більшість підприємств мають низьку ефективність господарської діяльності через високий рівень зносу основних фондів та обмеженість власних фінансових ресурсів для модернізації і технічного переозброєння виробництва. Тому особливе місце слід приділяти питанням пошуку шляхів залучення фінансових ресурсів у діяльність акціонерних товариств та визначення напрямів підвищення ефективності їх використання.

Фінанси акціонерного товариства беруть участь у формуванні статутного капіталу, доходів, прибутку, резервів, виконуючи при цьому функції розподілу грошових фондів і контролю за їх створенням та розподілом.

Акціонерна форма господарювання має істотні переваги:

- фінансові - створює механізм оперативної мобілізації великих за розміром інвестицій і регулярного одержання доходу у формі дивідендів від акцій;

- економічні - акціонерний капітал сприяє встановленню гнучкої системи виробничо-господарських зв'язків, опосередкованих перехресним або ланцюговим володінням акціями;

- соціальні - акціонування є важливою формою роздержавлення власності підприємств будь-яких розмірів, перетворення працівників у власників певної частки їх майна.

Теоретичні та практичні аспекти функціонування фінансів підприємницьких структур розглядались у працях вітчизняних вчених-економістів: В.Андрущенка, М.Білик, І.Бланка, А.Гальчинського, А.Даниленка, М.Коробова, В.Кравченка, О.Мозгового, В.Опаріна, Д.Полозенка, А.Поддєрьогіна, Г.П'ятаченка, В.Суторміної, О.Терещенка, В.Федосова та інших.

Позитивно оцінюючи результати досліджень названих авторів, необхідно зазначити, що в науковій літературі ще не знайшли належного відображення і вимагають подальшої розробки питання ролі фінансів підприємницьких структур у фінансовій системі держави, складу і структури ресурсів акціонерних товариств, форм і методів залучення фінансових ресурсів у підприємницьку діяльність.

Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин на ринкових засадах ведення господарства зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної системи. Основною ланкою цієї сфери є банківська система. Від ефективності її функціонування вирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у будь-якій країні.

Найвагомішу роль у концентрації та забезпеченні раціонального використання фінансових ресурсів відіграють комерційні банки. Саме в них розміщується переважна частина фінансових ресурсів суспільства. Це і власні кредитні ресурси банків, і ресурси, залучені на позиковій основі, і розміщені у банках гроші підприємств та держави. Тому саме комерційні банки відіграють провідну роль у забезпеченні потреб економіки у фінансових ресурсах.

До того ж банки не лише концентрують кошти, які знаходяться на рахунках підприємств, організацій, установ, бюджетів й цільових фондів (подібну функцію виконують також інвестиційні фонди та компанії), а й задовольняють за рахунок цих коштів різноманітні потреби підприємств, організацій, населення, тобто трансформують їх у кредитні ресурси, які спрямовуються на розвиток економіки.

Метою діяльності всіх суб'єктів ринку є отримання певного прибутку і подальше його зростання. Разом із тим, аби отримувати прибуток, що є основною метою діяльності будь-якого комерційного банку, він повинен розміщувати наявні у нього вільні кошти (власні і запозичені) у прибуткові активи.

Актуальність досліджуваної теми є безспірною у зв'язку з тим, що вдале управління ресурсною базою комерційного банку дає змогу визначити доцільність залучення ресурсів та раціональне їх розміщення в активні операції у поєднанні зі стратегією зниження ризику банківської діяльності, а значить отримувати прибутки на належному рівні.

Метою дипломної роботи є дослідження комплексу методів управління процесами формування, розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів банківської установи та аналіз альтернативних напрямків їх прибуткового розміщення.

В свою чергу для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- висвітлити історичні аспекти виникнення та розвитку акціонерних товариств у світовій практиці;

- надати характеристику порядку формування капіталу основних видів акціонерних товариств;

- визначити цілі, завдання та методи управління фінансами акціонерних товариств;

- надати економіко-організаційну характеристику ВАТ „Державний ощадний банк України”;

- проаналізувати ефективності формування та розподілу фінансових ресурсів;

- проаналізувати рентабельність діяльності ВАТ „Державний ощадний банк України”;

- розробити програму удосконалення управління фінансами товариства;

- висвітлити прогнозний розрахунок ефективності запропонованих заходів.

Об'єктом дипломної роботи є процес формування розподілу ефективного використання фінансових ресурсів банківської установи.

Предметом теоретичні, методологічні, методичні, прикладні аспекти формуванню, розподілу.

Методи дослідження. В процесі дослідження обраної теми були використані порівняльний, кількісний та якісний аналіз даних, метод порівняння, групування, графічний метод та метод абсолютних і відносних показників.

Дипломна робота спрямована на дослідження проблеми раціонального використання фінансових ресурсів банку, розгляд зарубіжного та вітчизняного досвіду, надання рекомендацій з приводу вдосконалення методик та підходів до визначення найбільш прибуткового та найменш ризикованого розміщення банківських ресурсів.

Нормативна база.При написанні дипломної роботи вивчалися праці вітчизняних та зарубіжних економістів, законодавчо-нормативна база, балансовий звіт та звіт про фінансові результати.

Зміст дипломної роботи підкріплений додатками, аналітичними таблицями, діаграмами та формулами, за допомогою яких автор намагався наочно та всебічно розглянути всі аспекти обраної теми дослідження.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ АКЦИОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

1.1 Історічні аспекти виникнення та розвитку акціонерних товариств у світовій практиці

Поява акціонерних компаній сталася наслідком необхідності величезної концентрації капіталу, у першу чергу, для торгівлі з віддаленими колоніями й країнами. Ця необхідність виникла в епоху великих географічних відкриттів (з кінця 15 століття). Основні риси акціонерних компаній найбільше чітко простежувалися в компаніях, які вперше з'явилися в Голландії в 16 столітті. Багато вчених дотримуються іншої точки зору й виявляють риси, властивим акціонерним компаніям у юридичних осіб у більше ранньому часі й батьківщиною акціонерних товариств називається й середньовічна Італія, і Древній Рим. А.І. Каминка затверджував, що думка начебто голландські акціонерні компанії є найстаршими, зложилося лише тому, що вони були настільки яскравими, що звернули на себе увага усієї Європи [17,c. 152].

Як на одну з найдавніших перехідних форм до акціонерних компаній указують на societates vectigalium publicorum у Древньому Римі, у підставі яких лежала передача в оренду державних доходів на підставі договорів, заключавшись з одним або декількома особами на 3, 5 або 100 років, які несли необмежену майнову відповідальність перед державою й вносили певну заставу. До складу товариства входили повні товариші й вкладники, що відповідали тільки сумою внеску. Вони за своїм характером досить схожі на сучасні командні товариства, але подібності з акціонерними компаніями в них важко виявити, тим більше, що присутні риси акціонерної компанії - акцій, ще не було, так само як й відчуженість часток історичними джерелами скоріше спростовується, чим підтверджується.

Протягом 13-го й 14-го сторіччя одержали особливий розвиток так називані communitates, societates або colonnae, засновані на тім, що деякі особи віддавали свої гроші або товари капітанові якого-небудь корабля, що відправляється в плавання, внаслідок чого утворювався загальний фонд (columna comunuis), частки учасників були відчужуваними й мали ринкову ціну. Але ще не було поняття «акція» і майнова відповідальність членів могла перевищувати розмір зробленого внеску.

И.Т. Тарасов указує в якості першого акціонерного товариства Генуэзский банк, заснований в 1345 році (за іншим даними - в 1371). Капітал банку був розділений на 20400 рівних часток, які були відчужувані; керування його було виборним, його органами були - загальні збори й правління. За зразком Генуэзского банка був заснований Англійський банк Патерсона в 1694 році [17,c. 83].

Розвиток акціонерної справи пішов у Голландії. В 1595 році (за іншим даними - в 1602) була заснована Голландська Ост-Индская компанія, після чого був заснований цілий ряд акціонерних компаній, серед яких особливо виділялася Голландська Вест-Індійська компанія. До великих і найдавніших голландських акціонерних компаній можна так само віднести Суриманську, Північну й Ліванську компанії. Амстердамська біржа в 17-му сторіччі мала таке ж значення, яке мають у цей час найбільші світові біржі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5