Грошовий ринок та Міжнародний валютний фонд

Грошовий ринок та Міжнародний валютний фонд

15

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра фінансів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Гроші та кредит”

Перевірила:

викл.

Виконав:

студент_________________

факультет_______________

група_______курс________

Черкаси, 2008

1. Суть грошового ринку. Гроші як об'єкт купівлі-продажу. Структура грошового ринку

Оборот грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту й перерозподілу національного доходу органічно включає сукупність операцій грошового ринку. Особливо важлива роль грошового ринку у підтриманні стабільності суспільного відтворення, тому що забезпечення сталого відтворення потребує оволодіння грошовим ринком, його суттю, структурою та механізмом функціонування, вимагає оволодіння особливостями формування попиту і пропозиції грошей та способами їх урівноваження, з'ясування впливу змін у попиті і пропозиції грошей на динаміку рівня відсотка та економіку в цілому [1, c.99]. Основна маса грошових коштів на мікроекономічному рівні, які потрібні для обслуговування кругооборотів індивідуальних капіталів, суб'єкти економічних відносин (фірми, сімейні господарства, державні структури, фінансові посередники) забезпечують шляхом накопичення тимчасово вивільнених власних надходжень. їх джерелами стають отриманий прибуток, амортизаційні відрахування, обігові кошти і резерви. Водночас потреби у додаткових коштах індивідуальні учасники ділових угод мобілізують на грошовому ринку.

Грошовий ринок - це система грошових відносин і банківських та спеціальних фінансово-кредитних інститутів, які забезпечують функціонування сукупності грошових ресурсів країни, їх постійне переміщення, розподіл і перерозподіл під впливом взаємодії законів попиту і пропозиції [2, c.114].

В ринковій економіці грошовий ринок охоплює сукупності операцій з короткотерміновим і довгостроковим позиковим капіталом. Основним джерелом його утворення стають заощадження домашніх господарств. Як правило, їх акумулюють фінансові посередники і на ринковій основі передають у позику функціонуючим товаровиробникам як інвестиції. Математичний вираз цього процесу (Г - Г) - нібито беззмістовний, але насправді купівля грошей на ринку - не кінцева самоціль. Добуті тут гроші стають допоміжним інструментом, що використовується для розширення виробництва й обслуговування товарів. Тобто це особливий сектор ринку, на якому купують і продають гроші як специфічний товар, формується попит і пропозиція та ціна цього товару з метою перетворення у інвестиції [2, c.115].

Специфіка грошей як абсолютно ліквідного активу визначає такі особливості грошового ринку:

по-перше, купівля-продаж грошей відбувається лише тоді, коли вони є вільні у наявності а одних суб'єктів та створилися потреби їх витрачання іншими;

по-друге, передача товар - гроші відбувається умовно у формі позички під зобов'язання повернути кошти у встановлений строк або у вигляді купівлі облігацій, акцій, векселів, депозитних сертифікатів та інших фінансових інструментів;

по-третє, внаслідок купівлі-продажу грошей власник (продавець грошей) не втрачає права власності на відповідно продану суму грошей, а добровільно передає право розпорядження нею покупцеві лише на заздалегідь визначених умовах;

по-четверте, у момент продажу продавець не отримує еквівалента, а покупець - відповідного реального права власності. Він розпоряджається купленим як ліквідністю тимчасово, тобто не відчужує еквівалентну суму вартості в товарній формі [2, c.117];

по-п'яте, на грошовому ринку гроші перетворюються у визначальний об'єкт, у їх самоціль. Вони передаються власниками у чуже розпорядження прямо, а не в обмін на товари. Водночас покупець прагне отримати їх у використання на таких самих засадах, як і товар. Ось чому куплена вартість рухається лише у грошовій формі, в односторонньому порядку з поверненням до власника.

Метою цього переміщення стає отримання додаткового доходу (Г - Г) у вигляді відсотка як плати за тимчасову відмову від користування цими грошима і передачу цього права іншій особі. Покупець, зі свого боку, має намір отримати додатковий дохід внаслідок розширення своєї виробничої й комерційної діяльності.

Купівля грошей на грошовому ринку набуває форми їх передачі у тимчасове користування під відповідні інструменти.

Рух грошей як об'єкта на грошовому ринку забезпечують фінансові інструменти. Їх роль аналогічна ролі грошей на товарних ринках. За своїм характером усі інструменти грошового ринку є зобов'язаннями покупців перед продавцями грошей.

Залежно від виду зобов'язання фінансові інструменти можна поділити на боргові -- зобов'язання, за якими покупець зобов'язується повернути суму і сплатити по ній дохід, і неборгові -- зобов'язання з надання права участі з управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах (акції, деривативні інструменти) [2, c.119].

Інструменти грошового ринку, обслуговуючи переміщення грошей, самі набувають певної вартості і стають об'єктом купівлі-продажу. У зв'язку з цим, однією з форм існування грошового ринку є ринок фінансових інструментів. Усі види інструментів грошового ринку можна виділити у такі групи: позичкові угоди, на підставі яких здійснюються відносини банків з клієнтами щодо формування кредитних ресурсів; цінні папери, за допомогою яких реалізуються прямі відносини між продавцями і покупцями грошей; валютні цінності--за допомогою яких приводяться в односторонній рух національні гроші за тією ж схемою, що і з допомогою цінних паперів.

Суб'єктами грошового ринку є юридичні та фізичні особи: сімейні господарства, фірми і структури державного управління, фінансові посередники.

Місце і роль грошового ринку у формуванні та реалізації попиту і пропозиції та ціни грошових ресурсів, наявність чисельних функціональних інститутів і особливості їх взаємодії потребують застосування різних інструментів і методів управління грошовими потоками. Вивчення цих та інших факторів, що визначають специфіку надходжень і витрачання коштів у процесі діяльності учасників господарського життя дозволяє категорію "грошовий ринок" оцінювати як складну систему організаційних і правових відносин, що взаємодіє з усією сукупністю ринкових відносин, має відповідні форми прояву і організаційні форми [2, c.120]. У зв'язку з цим розрізняють три аспекти класифікації (Рис. 1).

Рис. 1. Схема системної структуризації грошового ринку

По-перше, у залежності від призначення й рівня ліквідності фінансових активів розрізняють два основних сегменти грошового ринку: ринок грошей і ринок капіталів. З цих позицій структуру грошового ринку можна відобразити на рис. 2.

У сегменті ринку грошей, який ще називають монетарним ринком, продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик (до одного року) і депозитних операцій з метою обслуговування руху обігових коштів підприємств, банків, громадських організацій, населення і держави. Об'єктом купівлі-продажу стають тимчасово вільні кошти і валюти, а суб'єктами ринку грошей виступають фінансово-кредитні інститути, які мобілізують і перерозподіляють грошові кошти юридичних осіб, громадян, держави [2, c.122].

Рис. 2. Структура грошового ринку

У свою чергу структура ринку грошей складається з валютного ринку та ринку короткострокових банківських кредитів, що мають розвинену мережу спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів, діяльність яких забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар. Але гроші як звичайні товари на товарному ринку не продаються і не купуються. Вони обмінюються на інші ліквідні активи за альтернативною вартістю, яка вимірюється нормою позикового відсотка, яка і є ціною «товар - гроші» як капіталу. Тому ринок грошей діє як складова частина і відповідний сегмент фінансового ринку, на якому реалізуються короткострокові депозитно-позикові операції.

При цьому валютний ринок охоплює операції купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів, які обслуговують широке коло зовнішньоекономічних операцій, страхування валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, переміщення валютної ліквідності тощо. За своїм режимом функціонування валютні ринки поділяються на вільні, тобто діють без валютних обмежень, і обмежені, якщо валютні операції дозволяються уповноваженими органами або здійснюються за офіційно встановленим валютним курсом.

Ринок позикового капіталу охоплює відносини акумулювання й купівлі-продажу середньострокових і довготермінових кредитів і фінансових активів строком використання понад один рік, які обмінюються за альтернативною вартістю, що вимірюється нормою позикового відсотку. Структурними сегментами ринку позикових капіталів діють ринок короткострокових фінансових активів, ринок цінних паперів і ринок середньо- та довготермінових банківських кредитів. Об'єктом оперування на ринку виступають не самі гроші, а право на тимчасове їх використання на умовах зворотності, строковості та платності позик. При цьому ринок цінних паперів охоплює як кредитно-боргові відносини (облігації, векселі тощо), так і відносини співволодіння (акції), що можуть продаватися, купуватися і погашатись.

Страницы: 1, 2, 3