Грошовий обіг
p align="left">Одночасно зі встановленням ліміту з метою прискорення обіго-вості коштів і своєчасного надходження їх у каси банків визнача-ються терміни і порядок здавання виторгу установам банків кожному підприємству та організації за погодженням з їхніми керівниками. При цьому для підприємств та організацій, розташованих у місцево-сті, де є установи банку та підприємства зв'язку, виторг має здава-тися, як правило, щоденно в день його надходження в їхні каси, а в місцях, де таких умов немає і суми виторгу невеликі (до двох неоподатковуваних мінімумів за день), - не рідше одного разу на п'ять днів. Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник - 3-є видання, - Київ: Товариство “Знання”, 2001р. - с. 54-56Готівкові кошти, що надходять на рахунки згідно з порядком і термінами, погодженими з установою банку, можуть бути здані в денні й вечірні каси установ банків, інкасаторам Національного ба-нку України, в об'єднані каси при підприємствах та організаціях для подальшого переказування у відповідні установи банків, а також підприємствам зв'язку для переказування на рахунки в установах банків. Підприємства й організації можуть зберігати понад установ-лені ліміти готівку для оплати праці, виплати заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, грошей на відрядження, дивідендів (доходу), премій протягом трьох робочих днів (для коле-ктивних сільгосппідприємств, підприємств залізничного транспорту, виконавчих органів сільських Рад - протягом п'яти робочих днів).
З метою сприяння максимальному і своєчасному здаванню суб'єктами господарювання виторгу та дотримання ними лімітів ка-си комерційні банки повинні забезпечувати роботу вечірніх кас у робочі, вихідні та святкові дні.
За наявності у суб'єкта господарювання поточних рахунків у кількох установах банків, здавання ним виторгу може здійсню-ватись як на основний, так і на додаткові поточні рахунки. За таким самим принципом проводиться й одержання ним готівки з цих рахунків.
Розрахунки і платежі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємництва між собою можуть здійснюватися як у безготівко-вій формі, так і готівкою. Видавання їм готівки з їхніх власних бан-ківських рахунків здійснюється установами банків безперешкодно, без будь-яких вимог щодо надання для цього обґрунтовуючих до-кументів. Готівка вказаними особами може бути одержана на будь-які господарські цілі клієнта в межах коштів, що перебувають на їх-ніх банківських рахунках.
При здійсненні готівкових розрахунків підприємствами, устано-вами й організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприє-мницької діяльності між собою, а також з громадянами продавці зобов'язані надавати покупцям облікові розрахункові документи (податкову накладну, рахунок - фактуру, товарний або касовий чек, квитанції, акти закупівлі продукції, виконаних робіт, наданих по-слуг тощо), що підтверджували б здійснену платником видачу готів-ки за придбані товари (роботи, послуги).
У сфері торгівлі й обслуговування населення всі розрахунки з громадянами готівкою мають здійснюватися через електронно-касо-ві апарати з виданням споживачеві касового чека. У разі несправності ЕКА та в окремих сферах підприємницької діяльності, визначених Мінекономіки України й Державною податковою адміністрацією, відповідним суб'єктам підприємницької діяльності дозволяється для обліку реалізованих товарів (робіт, послуг) та отриманих за це гро-шей використовувати товарно-касові книги. Комаров П.І. „Банківське право”. Підручник. „Юрінком Інтер ” 2002 р. - с.203-204
Згідно з чинним Порядком ведення касових операцій їх оформ-лення здійснюється на основі єдиних типових документів (при-буткових і видаткових касових ордерів, касових книг тощо), форма яких затверджена колишнім Мінстатом України і які застосовують-ся на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від їхнього відомчого підпорядкування та форм власності.
Приймання готівки касами підприємств здійснюється за прибутковими касови-ми ордерами за підписом головного бухгалтера або особою, ним уповноваженою. Приймання грошей має підтверджуватися квитан-цією з цими самими підписами, а також підписом касира, завіреним печаткою (штампом) касира.
Видавання готівки із кас підприємств здійснюється за видатко-вими касовими ордерами або іншими документами (платіжними ві-домостями, рахунками тощо). Документи на видавання коштів підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими.
По закінченні встановлених термінів збереження готівки понад визначений ліміт (три - п'ять днів) для виплати заробітної плати, допомог, компенсацій, стипендій, пенсій, грошей на відрядження, дивідендів (доходу), невиплачені суми депонуються і здаються в ус-танову банку. При цьому на здані кошти складається один загальний видатковий касовий ордер.
На підприємстві ведеться тільки одна касова книга, в якій касир записує всі надходження і видавання готівки. Касова книга має бути пронумерована, прошнурована й опечатана печаткою. Записи в ній здійснюються за кожним прибутковим і видатковим ордером відра-зу ж після одержання або видавання за ним готівки тільки під копір-ку, тобто у двох примірниках, з яких другий слугує звітом для касира.
Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки за надходжен-ням та видаванням грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковими і видатковими ордерами і доданими до них виправдувальними доку-ментами касир передає бухгалтерії під розписку у касовій книзі.
Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство му-сить мати касу - спеціально обладнане й ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видавання і тимчасового зберігання готівки. Уся готівка на підприємствах зберігається зазвичай у вогне-тривких металевих шафах, а в окремих випадках у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси зами-каються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира.
Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать да-ному підприємству, забороняється. Касир відповідно до чинного за-конодавства про матеріальну відповідальність робітників і служ-бовців несе повну матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих ним цінностей і за будь-яку шкоду, заподіяну підприєм-ству як через навмисні дії, так і недбалим або несумлінним став-ленням до своїх обов'язків.
З метою поліпшення схоронності готівки на підприємствах По-рядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні ок-ремим додатком містить рекомендації щодо забезпечення схоронно-сті коштів під час їх зберігання і транспортування.
У терміни, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприємстві здійснюється рап-това ревізія каси з поаркушним перерахунком усіх грошей і переві-ркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Відповідальність за дотримання касової дисципліни несуть керівники підприємств, го-ловні бухгалтери, керівники фінансових служб і касири. Передбачена також дійова система контролю за використанням готівки, виданої під звіт працівникам підприємств та організацій. Положення про ведення касових операцій у націо-нальній валюті в Україні, затв. постановою Правління Націо-нального банку України від 15 грудня 2004 р. № 637
Видавання готівки під звіт здійснюється з кас підприємств на господарські цілі, відрядження та інші потреби. Невитрачені го-тівкові кошти, видані під звіт, мають бути повернуті в касу під-приємства не пізніше як за 10 робочих днів з дня їх видавання. За гроші, видані під звіт на відрядження, підзвітна особа має відзві-тувати протягом 10 робочих днів з дня повернення з відрядження (з дозволу керівника з поважних причин - протягом 20 робочих днів).
Особи, що отримали гроші під звіт, зобов'язані пред'явити в бухгалтерію підприємства звіт про їх витрачання. Видавання го-тівки під звіт проводиться за умови повного звіту за раніше видані суми. Якщо видана під звіт готівка не витрачена і не повернена до каси підприємства, застосовуються відповідні штрафні санкції.
Дотримання підприємствами й організаціями вимог чинних за-конодавчих і нормативних документів з питань готівкового обігу та Порядку ведення касових операцій забезпечується організацією від-повідного контролю. Так, установи банків не менше як один раз на два роки, а у разі виявлення порушень - частіше, згідно з рішенням свого керівника повинні перевіряти додержання касової дисципліни на всіх підприємствах і в організаціях, які вони обслуговують, неза-лежно від форм власності.
Установи банку мають право також одер-жувати від підприємств та організацій дані про їхні касові обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання коштів. Крім того, виконання положень указаних документів конт-ролюється також органами державної податкової адміністрації, фі-нансовими органами, державною контрольно-ревізійною службою, органами Міністерства внутрішніх справ.
3.2. Регулювання безготівкового обігу.
Нормативне регулювання безготівкового обігу здійснюється як на підставі вже зазначених у попередньому розділі нормативно-правових актів, так і насамперед, на підставі Інструкції „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затв. постановою Правління Націо-нального банку України від 29 березня 2004 р. за N 377/8976 з наст. змінами.
Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.
