ьогодні усі грошові трансферти з федерального бюджету мають цільовий характер більш-менш вузької спрямованості. Трансферти поділя-ються на цільові й вузькоцільові.Вузькоцільові - виділяються на чітко визначені цілі: наприклад, на будівництво визначеного об'єкта чи на виплату заробітної плати вчителям певної категорії. Вузько-цільові трансферти розподіляються згідно з такими правилами:1. На підставі формули, затвердженої в законодавчому чи адміністра-тивному поряд-ку. У формулу включаються різні статистичні показники.2. Під конкретні проекти. Такого роду трансферти, як правило, розподіляються на кон-курсній основі.3. Комбінація формули та проекту. У даному випадку обсяг коштів, які виділяються під конкретний проект, обмежується сумою, визначеною на підставі формули.Такі трансферти виділяються або в абсолютній сумі, або в порядку спільного фінансу-вання витрат штатів. В останньому випадку федеральний бюджет відшкодовує частину витрат, зроблених бюджетами штатів за даним його видом. Загальна сума коштів, які виділяються з федерального бюджету в порядку спільного фінансування, може бути як обмеженою, так і необмеженою [18, c.47]. Цільові трансферти мають цільовий характер, однак напрям їхнього використання визначається досить широко, що дозволяє владі штатів самостійно обирати спосіб використання отриманих коштів у досить широких рамках.Підтримка штатів і місцевих органів влади за рахунок федерального бюджету здій-снюється також за рахунок податкових витрат, під якими розуміють втрати федерального бюджету, що виникають у результаті виключення з оподатковуваної бази за федераль-ними податками її окремих елементів. До елементів, що виключаються, передусім належать суми, які сплачують платники податків до бюджетів штатів і місцевих бюджетів у вигляді прибуткового податку і податку на майно, а також кошти, одержувані ними у вигляді процентних платежів за облігаціями штатів і місцевих органів влади. Таким чи-ном, коли якийсь із штатів вирішить збільшити ставку прибуткового податку, що над-хо-дить до його бюджету, податкова база федерального прибуткового податку зменшиться і феде-ральний бюджет недоодержить кошти. Подібні втрати федерального бюд-жету фактично є фінансовою допомогою штатам. Канада, як і США, є федерацією 10 провінцій і двох територій, уряд яких є другим рівнем державної влади, а бюджети - рівноправними з федерацією учасниками між-бюджетних відносин. Це північні території, рівень життя в яких традиційно нижчий, ніж у провінціях.Податки в Канаді можуть встановлюватися на всіх рівнях бюджетної системи: феде-раль-ному, провінційному/територіальному і місцевому. У Канаді немає регулюючих податків. Перелік податків, встановлюваних бюджетами провінцій, територій і місцевих бюджетів, є відкритим.Основні надходження до консолідованого бюджету Канади забез-печуються за рахунок податків, що вводяться федеральним урядом. До них належать, наприклад, прибутковий податок із фізичних осіб, податок на доходи корпорацій, податок на товари і послуги (аналог ПДВ), акцизи, імпортні мита, відрахування на соціальне страхування. Доходи за даними видам податків зараховуються як у федеральний бюджет, так і в бюджети провінцій/територій (у законодавчо встановлених частках). Виняток ста-новлять лише імпортні мита, ряд акцизів і податки на нерезидентів, які стягуються тільки федеральним урядом. За прибутковим податком і податком на доходи корпорацій, що вводяться федеральним урядом, бюджети провінцій/територій можуть встановлювати додаткові податкові ставки і податкові пільги. Крім того, провінції мають право вста-новлювати власні податки, наприклад на використання природних ресурсів, на ігорний бізнес, алкогольну продукцію, податок із продажу, податки на майно і нерухомість, спеціальні ліцензійні збори [25, c.374].Основні доходи бюджетів провінцій/територій забезпечуються за рахунок надходжень за прибутковим податком із фізичних осіб (30 %), податком з продажів (16 %), а також неподаткових доходів, зокрема від інвестицій, використання природних ресурсів, реа-лізації товарів і послуг (20 %). Основні доходи місцевих бюджетів забезпечуються за раху-нок податку на нерухомість (близько 70 %).Крім податкових і неподаткових доходів, бюджети провінцій/тери-торій одержують трансферти з федерального бюджету. Загальний обсяг доходів і витрат бюджетів визна-чається з урахуванням переданої фінан-сової допомоги.У Канаді існує два види трансфертів: податковий і грошовий. Гро-шовий трансферт здійснюється у вигляді перерахування коштів із фе-дерального бюджету до бюджетів про-вінцій/територій. Податковий - виникає у випадку, коли федеральний уряд знижує федеральні ставки з податків, одночасно надаючи провінціям/територіям право підвищу-вати свої ставки з відповідних податків на аналогічну величину. Обсяг трансфертів і методика їхнього розподілу, як правило, виз-начаються на п'ять років, а передача здійснюється на річній основі. Федеральний уряд Канади передає трансферти провінціям/територіям за трьома основними програмами [25, c.376]:· Трансферт на охорону здоров'я і соціальну допомогу (СН&Т). Програма спрямована на підтримку охорони здоров'я, вищої освіти, надання соціальної допомоги та послуг територіям і провінціям. Даний трансферт є зв'язаним (цільовим). СН&Т було введено в дію в 1996-1997 фінансовому році. Він замінив дві окремі трансферні програми - соціаль-ної підтримки та підтримки охорони здоров'я і вищої освіти. За цільовою програмою соціальної підтримки (САР) федеральний уряд компенсував провінціям 50 % їхніх витрат на підтримку малозабезпечених та на інші соціальні програми державної підтримки (тобто на кожний витрачений провінцією долар держава видавала трансферт у розмірі 50 центів). При цьому витрати провінцій повинні відповідати визначеним вимогам. Зокрема, їх необхідно будувати з урахуванням першочергових потреб одержувачів допомоги. У рамках цієї програми провінції одержували різний обсяг душових трансфертів, оскільки обсяг цієї допомоги залежав від політики самих регіонів. · Програма вирівнювання спрямована на вирівнювання провінцій (території у вирівнюванні участі не беруть), менш забезпечених за рівнем надання бюджетних послуг населенню. Даний трансферт є незв'язаним. Він розподіляється за формулою, яку встанов-лює федеральне законо-давство. · Програма територіального фінансування (ТРР). У рамках програми спеціальний трансферт передається північним територіям (не провінціям), відмінність яких від провінцій полягає в тому, що в них значно вищі витрати на надання бюджетних послуг, високі темпи росту чисельності населення і слабко розвинена податкова база. Даний трансферт є не-зв'язаним і надається для підвищення бюджетної забезпеченості територій. ТРР розраховується за принципом “покриття розриву” між індексом бюджетних витрат і дохідних можливостей територіальних бюджетів. · За іншими програмами (наприклад, державна програма вивчення іноземних мов, програма фіскальної стабілізації, програма субсидій) Частка федеральних трансфертів у доходах провінцій коливається від 14 % (провінція Альберта) до 42 % (провінція Ньюфаундленд). Території практично всі свої доходи забез-печують за рахунок федерального транс-ферту. Німеччина також є федерацією 16 земель, уряди яких становлять другий рівень держав-ної влади. Третій рівень бюджетної системи пред-ставлений місцевими органами влади, незалежність яких гарантована Конституцією.
Податкова система. Усі податки Федеративної Республіки Німеччина можна розділити на дві групи:1. Податки, які закріплені за визначеним рівнем бюджету і надходять до нього в пов-ному обсязі (федеральні податки, податки земель і місцеві податки), тобто власні податки.2. Податки, що розподіляються на частковій основі між рівнями бюджетної системи (загальні податки).При цьому загальні податки становлять близько 70 % податкових доходів зведеного бюджету країни [25, c.211].Список податків визначено ст. 106 Конституції Федеративної Респуб-ліки Німеччина:1. Загальні податки: прибутковий податок; податок на доходи корпо-рацій; податки з обороту (ПДВ, податок на імпорт).2. Федеральні податки: мита; акцизи на нафту, тютюн, каву, алкогольну продукцію (крім пива); дорожній податок; податок на операції з цінними паперами, страхові виплати; платежі на вирівнювання добробуту менш забезпечених земель; платежі в ЄС.3. Податки земель: податок на майно; податок на спадщину; податок із власників транспортних засобів; акциз на пиво; податок на ігорний бізнес.4. Місцеві податки: податок на нерухомість; місцеві акцизи; податок на торгівлю; місцеві збори (з полювання, риболовлі тощо).Федеральний уряд має виняткове законодавче право введення і визначення оподат-ковуваної бази і ставок з митних платежів і податків з монополій. З усіх федеральних і загальних податків федеральний уряд і землі приймають спільні рішення. Землі беруть участь у законодавчому процесі через федеральні збори, до яких адміністрація суб'єкта федерації призначає представників, число яких пропорційне чисельності населення.Уряди земель мають законодавчу владу щодо власних податків і акцизів, які зарахо-ву-ються до місцевих бюджетів (за умови, що ці акцизи не збігаються з федеральними).Вертикальне вирівнювання в Німеччині здійснюється за допомогою загальних подат-ків, що є регулюючими. Відповідно до Конституції федеральний уряд і землі мають рівні права на прибутковий податок, тому спочатку визначається частка, необхідна місцевим бюджетам, а потім залишається сума, яка розподіляється між рівнями державної влади.При розподілі податку на прибуток корпорацій і податків з обороту федерація та землі також мають рівні права, оскільки в Конституції вста-новлено, що в різних землях повинні забезпечуватися рівні умови життя і податковий тягар не може бути надмірним. Частка податків з обороту може змінюватися залежно від зміни співвідношення витрат між федера-цією та землями. Починаючи з 1996 р., федерація передає землям 18,2 % надходжень від акцизів на нафту для інвестування в розвиток громадського паса-жирського транспорту. Відбу-вається горизонтальне вирівнювання через перерозподіл ПДВ. Первісний розподіл доходів, отриманих із регулюючих джерел, потім трансформується за допомогою перероз-поділу, заснованого на закріпленому в Конституції праві на однакові умови життя в різних землях. На першій стадії до 25 % ПДВ, зарахованих до бюджетів суб'єктів федера-ції, перерозподіляються на користь земель, в яких після первісного розподілу податкових ресурсів податкові доходи виявилися низькими. Сьогодні перерозподіл на цьому етапі відбувається в основному на користь східних земель [28, c.111].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
