Аналіз сучасної системи оподаткування

p align="left">Оподаткування в Україні дивідендів, які отримують нерезиденти, відбувається згідно з нормами п. 13.7 Закону про оподаткування прибутку. Дивіденди фізичних осіб-нерезидентів мають обкладатися прибутковим податком за ставкою 13%, а також податком на дивіденди за ставкою 25%, якщо інше не передбачено конвенціями.

Фізичні особи - нерезиденти держав з якими укладено відповідні договори можуть розраховувати, що загальна сума утримань із дивідендів згідно з конвенціями переважно не перевищує 15%. А доходи громадян інших країн (з якими відповідних угод не укладено) оподатковуються як передбачено вітчизняним законодавством - 13% прибуткового + 25% податку на дивіденди: згідно зі ст. 15 Декрету, "з доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується ... за ставкою, наведеною у пункті 3 статті 7 цього Декрету, без виключення з доходу ... встановлених цим Декретом пільг". Тому й не діє пільга, згідно з якою не включаються до сукупного оподатковуваного доходу "суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Платник податку, в т. ч. нерезидент, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента (пп. 9.6.9 п. 9.6 ст. 9 Закону про прибуток).

Разом з тим цінні папери (у т. ч. акції) як об'єкт оподаткування відносяться до рухомого майна (згідно із п. 1.18 ст. 1 Закону про прибуток рухоме майно - це все майно, відмінне від нерухомого).

Відповідно до ст. 12 Закону про прибуток, яка регламентує оподаткування рухомого майна, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Таким чином, підприємство, яке купує у нерезидента акції (цінні папери), повинно виконати всі функції податкового агента, визначені у п. 1.15 ст. 1 Закону про прибуток, по відношенню до виплачених нерезиденту доходів, тобто утримати податок з інвестиційного прибутку, який утворився у платника податку - нерезидента у зв'язку з даною операцією продажу цінних паперів. Податковий агент у даному випадку, зокрема, зобов'язаний розрахувати інвестиційний прибуток такому нерезиденту на підставі пред'явлених документів, що підтверджують витрати на попереднє придбання цих цінних паперів, та утримати з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.3 ст. 7 Закону (26 % до 01.01.2007 року).

Оподаткування доходів нерезидентів регламентується п. 9.11 ст. 9 Закону про прибуток, згідно із пп. 9.11.1 якого доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

4. Оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з цінним паперами

Відповідно до п. 7.1 та п. 22.3 Закону загальна ставка податку на доходи фізичних осіб становить з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2006 року 13 % , а з 1 січня 2007 року - 15 % від об'єкта оподаткування.

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До загального місячного оподатковуваного доходу включається, дивідендний доход, інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (крім доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України та дивідендів, які нараховуються у вигляді акцій (часток, паїв) за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів);

Дивіденди, які виплачуються за привілейованими акціями на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів), оподатковуються так само, як заробітна плата (підпункт 7.8.7 п.7.8 ст.7 Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”). Звичайно, зазначені зміни також змусили окремі акціонерні товариства та їх учасників замислитися над тим, як здійснювати розподіл заробленого прибутку без виплати дивідендів.

Згідно з нормами підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі -- Закон) інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. Інвестиційні активи, подаровані платнику чи успадковані ним, вважаються придбаними за нульовою вартістю.

Придбанням інвестиційного активу вважаються, зокрема, операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи -- резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

5. Оподаткування операцій з цінними паперами податком на додану вартість

Стосовно оподаткування операцій з цінними паперами податком на додану вартість , то тут слід відзначити наступне. Відповідно до закону “Про податок на додану вартість”, статті 3, пункту 3.2 не є об'єктом оподаткування операції: а) з випуску(емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу за кошти цінних паперів, що були емітовані (випущені в обіг) суб'єктами підприємницької діяльності, НБУ, Міністерством фінансів України, Держказначейством, органами місцевого самоврядування; розрахунково-клірингової, реєстраторської, депозитарної діяльності з цінних паперів; обміну цінних паперів на інші цінні папери б) з обігу валютних цінностей, а оскільки цінні папери належать до валютних цінностей відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 (валютні цінності це: валюта України, платіжні документи та інші цінні папери у валюті України, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери в іноземній валюті), операції з цінними паперами, як українських так і іноземних емітентів, не належать до об'єктів оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до листа державної податкової адміністрації від 16.01.1998р. “Про податок на додану вартість” професійні учасники ринку цінних паперів не відносять до об'єкта оподаткування ПДВ і комісійну винагороду за здійснення операцій з випуску, розміщення і продажу за кошти цінних паперів.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (із урахуванням змін та доповнень, Закон) не є об'єктом оподаткування операції з реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону. Відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 Закону не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів з договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.

У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті Закону про ПДВ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно з Законом про ПДВ векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

6. Особливості оподаткування операцій за конкретними видами цінних паперів

Загальні аспекти оподаткування операцій з акціями нами було розглянуто вище, в даному параграфі дипломної роботи зупинимось на особливостях оподаткування викупу акцій власної емісії підприємства.

Розглянемо ситуацію, коли відбувається викуп акцій власної емісії в першого їхнього власника. Перший власник акцій - це той власник, що одержав акції у власність (під час розміщення акцій) безпосередньо від їхнього емітента або ж від андерайтера.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6