Акції, їх емісія, розміщення та організація обігу
p align="left">Як вкладник вибирає собі банк, так і власник цінних паперів вибирає зберігача - йде туди, де надійніше. Законодавець подбав, щоб усі українські акціонери стали клієнтами зберігачів і могли комфортно враховувати свої цінні папери.Однак всі ці переваги пов'язані з одним недоліком: платити повинен власник, тоді як реєстратору у разі пасивного володіння цінними паперами, тобто без внесення змін, платить емітент. Втім, зараз тарифи на перереєстрацію власності у більшості реєстраторів істотно перевищують тарифи зберігачів.
При переведення акцій у бездокументарну форму емітент повинен укласти дві угоди.
Перша угода - з депозитарієм про обслуговування емісії. Після цього вже не реєстратор, а депозитарій буде надавати емітенту реєстр власників. Хоча депозитарій до персонального обліку має тільки посереднє відношення.
У будь-який момент він має інформацію лише про те, у яких зберігачів і скільки є цінних паперів. Хранителі з депозитарієм мають договірні відносини, засновані на великому масиві спеціальної законодавчої бази.
На цих підставах у визначений емітентом час хранителі передають депозитарію перелік власників паперів, а депозитарій для емітента формує зведений реєстр.
В Україні зараз існує тільки два депозитарії, обслуговуючих акціонерні товариства: ПАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", яке обслуговує близько 3200 емітентів і трохи більше 300 зберігачів, і ВАТ "Національний депозитарій України", яке займається 135 емітентами та 113 зберігачами. Дані взято з інтернет-публікацій на сайтах http://task.com.ua, http://finance.ua/.
Другу угоду емітент повинен укласти із зберігачем. Це договір про дематеріалізацію випуску акцій і відкритті рахунків у цінних паперах.
Згідно з ним, кожному власнику, зазначеному в реєстрі, зберігач відкриває рахунки в цінних паперах і зараховує на них вказану в реєстрі кількість акцій, а емітент зобов'язується до звернення власника оплачувати ведення цих рахунків депозитарною установою.
На підставі цього договору зберігач обслуговує відкриті рахунки і виконує по ним деякі операції за розпорядженням емітента. Повноцінне обслуговування рахунків власників здійснюється тільки після їх особистого звернення до зберігача та укладання між ними договору про відкриття рахунку в цінних паперах.
Таким чином, до особистого звернення до зберігача для пересічного власника акцій мало що зміниться. Він так само залишається власником тієї ж кількості акцій, так само емітент оплачує облік акцій, для участі в загальних зборах акціонер також реєструється відповідно до реєстру власників цінних паперів.
Сертифікат акцій, раніше підтверджував право власності, тепер стане просто красивим папірцем, матеріальним свідченням певного етапу розвитку українського фондового ринку.
Зберігачів, які можуть надати послуги з дематеріалізації, трохи більше трьохсот. Процедура ця досить копітка, трудомістка і тривала. Від першої дії емітента до зарахування цінних паперів на рахунки власників може пройти кілька місяців.
Якщо порівняти кількість акціонерних товариств і зберігачів можна зробити висновок, що незабаром ринок буде відчувати брак пропозиції послуг зберігача.
В Україні більше 30 тисяч акціонерних товариств, з яких лише 8 тисяч або випустили акції, або мали частина з них у бездокументарній формі. Решта суспільства з такою новацією ще не зустрічалася.
Деякі акціонерні товариства вже виконали цю норму законодавства, інші провели розвідку. Значна кількість чекає, коли вдарить грім.
Слід зазначити, що санкції за порушення законодавства на ринку цінних паперів досить суворі - до 17 тисяч гривень.
3.2.2 Організація обігу акцій
Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.
Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:
- брокерську діяльність;
- дилерську діяльність;
- андеррайтинг;
- діяльність з управління цінними паперами.
Торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність, якщо має сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 500 тисяч гривень, брокерську діяльність - не менш як 1 мільйон гривень, андеррайтинг або діяльність з управління цінними паперами - не менш як 7 мільйонів гривень.
Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.
Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом.
Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.
Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.
У разі публічного розміщення цінних паперів андеррайтер може брати на себе зобов'язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов'язань.
З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність.
Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.
Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.
Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін.
Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.
Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10% статутного фонду, у тому числі безпосередньо - вартістю понад 5% статутного фонду іншого торговця.
Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:
- цінними паперами власного випуску;
- акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі більше 5% статутного фонду.
При прийнятті доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів. Торговець цінними паперами зобов'язаний представляти фондової біржі інформацію про всі укладені ним угоди з цінними паперами в строки і порядку, визначені правилами фондової біржі.
Фондова біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами.
Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі [3].
Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в разі, коли кількість її членів стала менш ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.
Фінансові органи у разі відхилення від умов, визначених у дозволах на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, а також у статуті та правилах фондової біржі, можуть застосовувати такі санкції:
- виносити попередження;
- припиняти на строк до 1 року передплату і продаж цінних паперів;
- призупиняти на певний термін укладання угод з окремих видів діяльності по випуску та обігу цінних паперів;
- анулювати дозвіл, виданий на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів у разі повторного застосування санкцій, передбачених попередніми підпунктами.
ВИСНОВКИ
В процесі виконання курсової роботи нами були розглянуті основні особливості акціонерних товариств та цінних паперів цих товариств (акцій). Велику увагу було приділено практичному обігу цінних паперів на фондовому ринку України. Зробимо певні висновки по кожному з пунктів, що розглядалися.
Акціонерні товариства - сучасна та ефективна форма організації суб'єктів господарювання. Але, як вже відмічалося вище, в Україні ця форма організації підприємств поширена досить мало, частка акціонерних товариств у загальній кількості суб'єктів господарювання незначна. Причинами цього є:
- Згідно Закону України «Про акціонерні товариства» статутний капітал товариства на дату створення повинний бути не менше ніж 1250 мінімальних заробітних плат. Це досить значна сума для української економіки, не всі бажаючі заснувати акціонерне товариство можуть це зробити. Через це велика кількість акціонерних товариств створюються іншими компаніями і товариствами, які входять до складу засновників, внаслідок чого формуються великі корпорації та холдингові компанії. Для того, щоб пожвавити розвиток акціонерних товариств в Україні потрібно, на думку автора, зменшити обмеження щодо початкового статутного капіталу товариства.
- Згідно цього ж закону, активи акціонерного товариства постійно підлягають моніторингу, та сума активів не повинна бути меншою ніж статутний фонд товариства. Це та ще низка обмежень та умов гальмує розвиток в Україні акціонерних товариств.
Акціонерні товариства випускають цінні папери - акції. Різновидів акцій дуже багато. В Україні на даному етапі дозволені законом до випуску лише іменні акції в бездокументарній формі.
Акції - це дуже цікавий різновид цінних паперів. Крім того, що акція дає право голосу в управлінні акціонерним товариством (в залежності від виду акцій), з неї власник також може отримувати прибуток двох видів:
- у якості дивідендів за акціями - після прийняття рішення про виплату дивідендів акціонерним товариством;
- прибуток завдяки продажу акцій іншій фізичній або юридичній особі.
Акційні папери - це дійовий інструмент залучення коштів для підприємства з одного боку, а з другого боку - можливість фізичним або юридичним особам інвестувати свої вільні кошти з метою отримання прибутку.
В Україні купувати акції може будь-яка фізична чи юридична особа. Але операції купівлі-продажу акцій можливі лише за допомогою торговця цінними паперами. І тут виникають деякі складності для фізичних осіб, що обумовлені законодавством України, а саме: фізична особа, що хоче інвестувати свої гроші в акції підприємства, повинна укласти договір з торговцем цінними паперами на обслуговування, сума якого повинна складати не менше ніж 100 мінімальних заробітних плат (сума близько 100 тисяч гривень). Не кожна особа, що має бажання інвестувати кошти в цінні папери, має змогу це зробити.
Фондовий ринок в Україні зараз знаходиться у стадії формування. Формуються процедури операцій з цінними паперами, що дозволять зробити більш легким та прозорим систему обігу акцій на фондовому ринку - це й перехід до бездокументарної форми акцій, розширення можливостей власників цінних паперів на свій розсуд обирати зберігачів акцій. Але все ж таки існує декілька перешкод до більш бурхливого розвитку ринку акцій, а саме:
- несвідомість та необізнаність людей щодо можливостей інвестування коштів на фондовому ринку;
- великий початковий внесок для зайняття інвестиційною діяльністю;
- недовіра людей до цінних паперів різних організацій через поганий досвід минулих років ставлення фондового ринку;
- невелика кількість торговців цінними паперами та зберігачів, що дає змогу останнім встановлювати суттєві комісійні збори з клієнтів;
- загалом діяльність на інвестиційному ринку є ризиковою, може принести як прибутки так і навпаки - суттєві збитки.
Для того, щоб розвивати більш широке поширення акціонерних товариств, інвестиційну діяльність через купівлю акцій, тренда на загальнодержавному рівні боротися з вищевказаними негативними факторами, щоб отримати у нашій країні сприятливий клімат для акціонерних товариств та інвестиційної діяльності.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1 Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р.
2 Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997р.
3 Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р.
4 Статистичний збірник «Україна в цифрах у 2007 році».
5 Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2000. - 416 с.
6 Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 317 с.
7 Мендрул О.Г., Шевчук І.А. Ринок цінних паперів: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 152 с.
8 Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 316 с.
9 http://www.wikipedia.org/
ДОДАТОК А
(довідковий)
Зразок свідоцтва про реєстрацію випуску акцій
