Споживчий кредит
- суми її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів.
Раніше споживчий кредит фізичним особам надавався на строк не більше 10
років. Відтепер строк повернення кредиту визначається кредитором і
позичальником у кредитному договорі та залежить від мети кредитування,
розміру кредиту та платоспроможності позичальника.
При використанні отриманого кредиту позичальник повинен дотримуватись
встановленого терміну освоювання кредиту. Індивідуальні позичальники
подають до банку документи, які підтверджують витрати і цільове
використання кредиту.
Строк освоєння кредитів, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією,
капітальним ремонтом об’єктів, неповинен перевищувати 2-х років. Строк
освоєння кредитів, наданих на придбання будинків, квартир тощо, не повинен
перевищувати 2-х місяців.
Фізичні особи погашають кредити у терміни, встановлені строковим
зобов’язанням, шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного
рахунку, переказами через пошту або готівкою.
Кредитнi взаємовiдносини регламентуються на пiдставi кредитних
договорiв, що укладаються мiж кредитором i позичальником тiльки в
письмовiй формi, якi визначають взаємнi зобов'язання та вiдповiдальнiсть
сторiн i не можуть змiнюватися в односторонньому порядку без згоди обох
сторiн.
Кредитний договiр може бути укладений як шляхом складання одного
документа, пiдписаного кредитором та позичальником, так i шляхом обмiну
листами, телеграмами, телефонограмами, пiдписаними стороною, яка їх
надсилає.
У кредитному договорі, по формі затвердженій Положенням Національного
банку України “Про кредитування”, вказується статус обох сторін, мета і
сума кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту,
величина відсоткової ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних
документів, права і обов’язки обох сторін. Розмiр вiдсоткових ставок та
порядок їх сплати встановлюються банком i визначаються в кредитному
договорi в залежностi вiд кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту
i пропозицiй, якi склалися на кредитному ринку, строку користування
кредитом, облiкової ставки та iнших факторiв. У разi змiни облiкової
ставки умови договору можуть переглядатися i змiнюватися тiльки на пiдставi
взаємної згоди кредитора та позичальника.
У кредитних договорах передбачені вiдповiдальнiсть позичальника за
несвоєчасне повернення кредиту та вiдсоткiв за його користування у виглядi
стягнення кредитором пенi в розмiрi 0,5 вiдсотка i бiльше за кожний день
прострочки у встановленому чинним законодавством порядку.
У кредитних договорах передбачені вiдповiдальнiсть позичальника за
використання не за цiльовим призначенням кредитiв за рахунок отриманих вiд
Нацiонального банку України кредитних ресурсiв у виглядi стягнення з
позичальника штрафу в розмiрi не менше 25 вiдсоткiв вiд розмiру
використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним
законодавством порядку.
У кредитному договорi передбачені вiдповiдальнiсть позичальника за
використання не за цiльовим призначенням кредиту, наданого за рахунок
власних ресурсiв комерцiйного банку, у виглядi стягнення з позичальника
штрафу в розмiрi до 25 вiдсоткiв вiд розмiру використаного не за
призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку.
Комерцiйнi банки зобов'язанi у кожному випадку неповернення кредиту та
нарахованих вiдсоткiв за користування кредитом вирiшувати питання про
стягнення заборгованостi у встановленому чинним законодавством порядку, а у
разi неможливостi стягнення - порушувати у судi справу про банкрутство.
Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є:
дострокове стягнення виданого кредиту у зв'язку з нецільовим використанням
і відсутністю у позичальників коштів і майна, на яке може бути звернене
стягнення; затримка з винесенням судами рішень про примусове стягнення
заборгованості; збільшення платежів за позичками; тривалі затримки
заробітної плати і зниження реальних доходів громадян.
Кредитний договір складається на всю суму кредиту на строк користування
позичкою в 2-х – 3-х примірниках і його підписують обидві сторони.
Кредити під заставу, з урахуванням суми процентів за користування ними
та витрат на оформлення, видаються у розмірах, що обмежуються вартістю
заставленого майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою)
установі банку в забезпечення. Кредит може бути наданий в сумі, яка не
перевищує: 60% оціночної вартості житлових будинків та квартир; 40%
оціночної вартості виробничих приміщень; 50% оціночної вартості товарів в
обороті або переробці та легкових автомобілів; 30% оціночної вартості
вантажних автомобілів та технологічного обладнання, яке було у
використанні; 60-70% оціночної вартості нового технологічного обладнання;
90% суми коштів на депозитному вкладі в установі банку.
Для одержання кредиту позичальник подає такі основні документи:
. індивідуальну заяву;
. паспорт або документ, що його заміняє;
. довідку з місця роботи (пенсіонер – пенсійне посвідчення) та інші
документи для визначення кредитоспроможності;
. документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку,
договір страхування або застави майна);
. документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;
Крім того, щоб одержати кредит на будівництво індивідуального житлового
будинку, позичальник подає:
. на будівництво, капітальний ремонт садових будиночків – довідку з
Правління садівничого кооперативу про членство в ньому;
. витяг із рішення виконкому місцевої Ради народних депутатів про
виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з
кошторисною вартістю, що завірений районним архітектором;
. для будівництва надвірних будівель – довідку місцевої адміністрації
про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних
будівель;
. на придбання квартири в житловому кооперативі – довідку про членство в
житловому кооперативі.
Кредитний договір укладається після аналіза банком кредитоспроможності
позичальника.
Аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє виявити фактори ризику, які
здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк,
і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту.Під аналізом
кредитоспроможності позичальника розуміється оцінка банком позичальника з
точки зору можливості і доцільності надання йому кредиту, визначення
ймовірності повернення у відповідності з кредитним договором. аналіз
кредитоспроможності клієнта дозволяє банку, своєчасно утрутившись у справи
боржника, вберегти його від банкрутства, а при неможливості цього –
оперативно призупинити кредитування.
Аналіз платоспроможності проводиться як по позичальнику так і по його
поручителю. При цьому метод аналізу і документація така ж сама, як і при
аналізі самого позичальника. В результаті проведеної роботи визначається
можливості клієнта виконувати платежі на погашення основного боргу і
відсотків за нього, а поручителя – виконувати їх у випадку
неплатоспроможності основного позичальника.
Зарубіжні банки, вивчаючи репутацію індивідуальних позичальників,
використовують метод кредитного скоринга. Ця модель дозволяє провести
експрес – аналіз у присутності клієнта за його заявою на кредит.
Комерцiйний банк аналiзує, вивчає дiяльнiсть потенцiйного позичальника,
визначає його кредитоспроможнiсть,прогнозує ризик неповернення кредиту i
приймає рiшення про надання або вiдмову у наданнi кредиту.
Основними критерiями оцiнки кредитоспроможностi позичальника можуть
бути:
- забезпеченiсть власними коштами не менш як 50 вiдсоткiв усiх його
видаткiв;
- репутацiя позичальника (квалiфiкацiя, здiбностi керiвника,
дотримання дiлової етики, договiрної, платiжної дисциплiни);
- оцiнка продукцiї, що випускається, наявнiсть замовлення на її
реалiзацiю, характер послуг, якi надаються (конкурентноздатнiсть на
внутрiшньому та зовнiшньому ринках, попит на продукцiю, послуги, обсяги
експорту);
- економiчна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявнiсть
джерел коштiв для капiталовкладень) тощо.
Кредити надаються суб'єктам господарської дiяльностi у безготiвковiй
формi, шляхом сплати платiжних документiв з позичкового рахунку як у
нацiональнiй, так i в iноземнiй валютi у порядку, визначеному чинним
законодавством та нормативними актами Нацiонального банку України, або
шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо iнше не