Грошова система
грошові ресурси (величезні суми готівки пол.і банками, перевищення купівлі
іноземної валити над її продажем, постійне позитивне сальдо доходів і
витрат населення, збільшення заборгованості із зарплат і пенсій, тіньові
капітали) у фінансовий оборот у вигляді кредитних ресурсів та інвестицій.
Це пов'язано насамперед з відсутністю довіри з боку населення, юридичних
осіб до договорів, процентних ставок, валютних курсів, постанов і політики
уряду і НБУ. Адже відомо, що багато в чому вартість грошей заснована на
довірі. Поки що населення, кредитні організації та підприємства віддають
перевагу обміну значної частини вільних коштів на іноземну валюту. Втрата
довіри до кредитної системи і держави не дає можливості послабити
найсильніший тиск на курс гривні й валютні резерви ІІБУ, що переконливо
доводить досвід років незалежності України. Активність заощаджень громадян,
спрямована па фінансовий ринок, залежить від ступеня довіри до фінансового
ринку, розміру і мсти заощаджень . Дається взнаки й відсутність розвинутого
страхового ринку.
2. Діяльність пунктів обміну валюти. Збільшенню позабанківського обігу
готівки сприяє діяльність пунктів обміну валюти (небанківських), які
функціонують на підставі агентських угод з уповноваженими банками, оскільки
їх діяльність неможливо контролювати.
3. Відсутність звітності й відповідного аналізу сальдо вивозу-ввозу
іноземної та національної валют фізичними особами при перетинанні кордону,
а також звірки інформації щодо конкретних боржників та обсягів
заборгованості на основі реєстрів вивізних і ввізних митних декларацій з
боку Держмитслужби України та матеріалів уповноважених банків з наступною
передачею результатів цієї звірки до Національного банку України для
оперативного реагування.
4. Невирішеність питання з відкриттям і використанням фізичними особами
України рахунків в іноземних банках.
Національним банком України не завершено розробку і впровадження порядку
надання індивідуальних ліцензій на відкриття фізичними особами-резидентами
рахунків в іноземних банках. Внаслідок цього громадяни України вивозять
власні валютні кошти за кордон безконтрольно.
5. Низький рівень безготівкових розрахунків населення за товари і послуга.
Відсутня практика перерахування заробітної плати на банківські рахунки.
Зараз в Україні використовуються пластикові картки тільки іноземного
походження (17 банків): в основному VISA, Еигорау, Маstег. Дотепер немає
вітчизняної плас-тикової картки.
6. Слабкість вітчизняної системи комерційних банків, робота лише з
грошовими ресурсами, нерозвинугість комерційного кредитування,
неспроможність до залучення національної та іноземної валюти, що
знаходиться у паселеіїіія та її наступного використання у фінансово-
кредитній сфері. Сумарний банківський капітал становить всього 4,9% ВВП,
тоді як у країнах з перехідною економікою Центральної та Східної Європи — в
середньому 40%, країнах ОЕСР — понад 80%. У Польщі на кінець минулого року
банківські депозити надушу населення становили $1300, в Україні —$ 50 .
Значна система комерційних банків не працює на реальну економіку,
функціонує в основному за рахунок спекулятивних операцій на валютному
ринку. Не секрет, що банківська система (свідомо чи ні) стала однією з
ланок грошового обслуговування тіньової економіки, переведення тіньових
капіталі за кордон, насамперед в офшорні зони.
7. Нелегальні зовнішньо - та внутрішньоекономічиі операції з боку
населення, в тому числі контрабанда (про це свідчать поширені факти продажу
в Україні імпортних продуктів за цінами, рівними або нижчими від тих, за
якими вони купуються за кордоном). Цьому сприяють надмірна зарегульованість
ввозу імпорту і неврегульованість митного податкового законодавства, а
також часті зміни порядку перетинання кордону. Це насамперед стосується
контрабанди автомобілів, тютюнових виробів, мийних засобів, спирту і
алкогольних напоїв.
Через те, що акцизні ставки на тютюнові вироби в Росії нижчі від
українських у 5-10 разів, з вересня 1999 року почала стрімко зростати
тінізація тютюнового ринку, особливо контрабанда тютюнових виробів з Росії.
За даними експертів, приблизно половина вітчизняного тютюнового ринку
втрачена з причин контрабанди цих виробів з Росії, а українські тютюнові
фабрики змушені зменшувати обсяги виробництва і переходити на нижчі ціни.
При цьому втрачає бюджет України і відповідно — виграє бюджет Росії.
8. Фінансові спекуляції на валютних курсах. У зв'язку з тим, що до березня
поточного року встановлені жорсткі межі валютного коридору, а ринковий курс
хронічно перевищував офіційний, вся наявна валюта обертається на «чорному»
ринку. Основна її маса, що надходить до обмінних пунктів від населення,
продається підставним особам за офіційним курсом і вже потім потрапляє на
«чорний» ринок.
9. Створення й використання фіктивних фірм (одноразових, у вигляді дочірніх
підприємств), а також конвертація через них нс-готівкових грошей у готівку.
Об'єктивні чинники їх створення — надмірне державне регулювання
підприємницької діяльності та високі податкові ставки. Тільки в 1999
припинено діяльність понад 4 тис. фіктивних структур і 53 конвертаційних
центрів.
10. Нерозвинутість вторинного фондового ринку. Вторинний фондовий ринок в
Україні тільки починає зароджуватися, тому що роздержавлення та
приватизація не призвели до очікуваного зростання рівня капіталізації й
ліквідності фондового ринку та його ємності. За 1997-1999 роки у Першій
фондовій торговій системі (ПФТС) продано цінних паперів (акції, ОВДП тощо)
на суму приблизно 1,5 млрд.грн. Обсяг торгів на фондових біржах та в по-
забіржовій фондовій торговій системі становив у минулому році 1,86
млрд.гри.
У країні майже немає цивілізованого вексельного обігу, ринку корпоративних
та муніципальних облігацій. Непоодинокими є факти кримінальних операцій з
цінними паперами на фондовому ринку.
11. Відомо, що чим вищий рівень оподатковування (на фонд заробітної плати
зараз підприємства сплачують 39%), тим охочіше економічні агенти працюють з
готівкою, тобто віддають перевагу тіньовому сектору. Це стосується й
населення, яке через високий прибутковіїп податок на заробітну плату
змушене приховувати її дійсний розмір ітим самим виводити цю частку
зарплати до тіньового обігу. Тобто прибутковий податок на заробітну плату
працюючих становить понад 40% із суми заробітної плати, що перевищує 1701
гри. на місяць. Крім того, фізичним особам доводиться ще сплачувати 2% на
особисте пенсійне страхування і 0,5% на соціальне страхування.
12. Як відомо, стабілізація курсу гривні на початку її введення трималася
переважно на валютних резервах НБУ і нарощуванні обсягів випуску і продажу
ОВДП під високі відсотки прибутковості. Основні покупці їх — комерційні
банки, Нацбанк, 4іінансові компанії. На кінець 1999 залишки заборгованості
уряду з ОВДП становили 10,5 млрд.грн. У минулому році випущено ОВДП за
номінальною вартістю на 4,7 млрд.грн. Населення до цього не було допущено.
13. Не сприяє зменшенню відпливу грошових ресурсів у «тінь» затягування
Верховної Радою Україною з прийняттям законопроекту «Про валютне
регулювання» та інших, пов'язаних з регулюванням банківської діяльності.
14. Використання великих сум готівки для розрахунків між юридичними
особами, чому значною мірою «сприяє» високіїй податковий тиск на
виробників, фінансова нестабільність, зарегуль-ованість підприємницької
діяльності, а також масове ухилення юридичних осіб від сплати податків. За
даними Державної податкової адміністрації (ДПА), опублікованими в пресі, за
останні 5 років число підприємств, що ухиляються від сплати податків,
зросло в три рази. В минулому році за фактами ухилення від сплати податків
порушено 10,3 тис. кримінальних справ, органами ДПА стягнуто на користь
держави 2,3 млрд.грн.
15. Наявність каналів прихованого вивозу іноземної валюти за кордон. До
основних з них належать: неповернення в країну експортної валютної виручки
з різних причин; авансові перерахування валюти за фіктивними контрактами на
поставку в країну товарів й оплату фіктивних імпортних послуг; махінації з
цінами по безвалютнпх товарообмінних угодах (бартерні, клірингові,
компенсаційні тощо) у зовнішній торгівлі; злнижен-ня контрактних цін прії
експортних операціях та їх заміщення при імпортних; створення офшорннх
компаній з метою виведення частки прибутку з-під оподаткування; внесення
страхового депозиту' в іноземний банк з формальним наміром отримати кредит
з наступною відмовою від нього. Детальніше це питання розглянуто автором у.
16. Збільшення числа банків з іноземним капіталом у банківській системі
України не змінює на краще ситуацію із залученням вільних коштів населення
