Гроши
розширюється ринок для золота і срібла незалежно від виконуваної ними
функції, а з другого –створюється приховане джерело пропозиції грошей, яке
є особливо дійовим у періоди суспільних потрясінь.
У сучасних умовах сфера функціонування грошей як
засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій із них, де
нагромадження вартості зумовлюється потребаами розширенного відтворення,
оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відносно
короткочасним, цю функцію гроші фиконують у формі знаків вартості. У тій же
частині, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межіми
усталеного процесу суспільного відтворення, воно носить форму скарбу й
обслуговується дійсними грошима – золотом.
Гроші, що виконують функцію засобу нагромадження
вартості, слід відрізняти від поточних резервів грошей як купівельних і
платіжних засобів, які постійно створюються у суб’єктів грошового обігу
внаслідок короткочасних розбіжностей між поточними грошовими надходженнями
і витратами. Такі грошові кошти не припиняють, а лише уповільнюють свій
рух, продовжуючи функціонувати як засіб обігу чи засіб платежу. Гроші ж, що
обслуговують нагромадження вартості, на певний час виходять з обігу,
зупиняють свій рух, і їх маса визначається іншими, більш широкими
потребами, ніж потреби грошового обігу.
Проте ці відмінності між грошима в цих трьох
функціях мають швидше теоретичний, ніж прктичний характер. На практиці всі
складові грошової маси виступають як єдине ціле і легко переміщуються із
нагромаджень в обіг і навпаки.
У результаті виникнення кредитних відносин між
товаровиробниками гроші виступають засобом сплати боргового зобов’язання,
виконують функцію засобу платежу. Це функція, в якій гроші обслуговують
погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних
відносин, що виникають у процесі розширенного відтворення.
Ця функція тісно пов’язана з функцією грошей як
засобу обігу. В товарообороті, опосередкованому грошима ( продаж заради
купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію
засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного
власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію
вони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і
поза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати,
квартирної плати, комунальних послуг тощо).
З функції грошей як засобу платежу виникають
кредитні гроші. Коли власник товару продає його в кредит, він не
обмежується усним зобов’язанням покупця сплатити його, а вимагає боргову
розписку, в якій, як правило, зазначаються товар, його ціна і строк
погашення боргу. Така боргова розписка є попередником векселя, так само як
останній є безпосереднім попередником кредитних грошей.
Вексель – це боргове зобов’язання, складене за
певними правилами. Вперше векселі з’явились в Італії в середні віки.
Спочатку їх використовували для пересилання грошей, потім вони почали
проникати в сферу товарного обігу, виконуючи функцію засобу платежу і
загального грошового забов’зання.
Існує суворо визначена форма оформлення векселя: на
спеціальному папері, який використовують для друкування грошей, де
зазначають, коли і ким, в якому місці і в який час видано вексель, строк і
суму платежу по ньому. Вексель підписує той, хто його видав. У векселі не
вказується, за що видане грошове зобов’язання.
Обліком векселів займаються банки. Фактично банк
скуповує вексулі, розплачуючись за них власними векселями, які нащиваються
банкнотами.
Банкнота – це зобов’язання банку, банківський
білет, тобто кредитні гроші. Випуск банкнот банками здійснюється не лише
під векселі, а й під золото та інші дорогоцінності.
Кредитні гроші, векселі, банкноти – важливі
елементи функціонування ринку. В процесі становлення ринкових відносин,
виникнення і зміцнення ролі фондових, валютних, товарних бірж, комерційних
банків у нашій країні вони починають активно використовуватись у
господарському механізмі.
Між кредитними і паперовими грошима існують суттєві
відмінності. Так, паперові гроші виникають з функції обігу, в той час як
кредитні – з функції платежу. Паперові гроші випускає держава, яка вимагає
від усіх суб’єктів ринкових відносин приймати їх у всіх платежах. Такі
гроші випускаються в обіг в міру потреби. Кредитні гроші випускаються
банком, вони не обов’язкові для приймання, але забезпеченні золотом,
іноземною валютою та іншими активами банку. Вони випускаються відповідно до
суми товарних векселів і, таким чином, не перевищують потреби в них. Проте
в сучасних умовах відмінності між паперовими і кредитними грошима
стираються.
Світові гроши – це функція, в якій гроші обслуговують
рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію
взаємовідносин між країнами.
Виділення функції світових грошей зумовлене
особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом
цього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з’являється
специфічний суб’єкт економічних відносин – держава, яка представляє і
захищає інтереси країни в цілому. Тому на світовому ринку виникають
економічні суперечності більш високого рівня, ніж на внутрішньому, які
впливають і на відносини безпосередніх покупців та продавців.
Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра
вартості – золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало
виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу
стосується і світових грошей. Паперові знаки відіграють все більшу роль у
міжнародних розрахунках. Проте золото залишається твердими і бажаними для
всіх країн світовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках.
Світові гроші функціонують як:
. Загальний платіжний засіб
. Загальний купівельний засіб
. Абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі
Як загальний купівельний засіб світові гроші
функціонують при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима
(наприклад, придбання країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо)
Як загальне втілення суспільного багатства гроші у
світому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країни
в іншу (при переведенні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон,
при наданні зовнішніх позик тощо). Для здійснення міжнародних платежів
кожна країна потребує певного запасу золота. Тому золото у вигляді скарбу
одночасно є резервним фондом світових грошей. Зростає також реальна роль у
цій функції національних резервних валют та інших різновидів грошей.
В сучасних умовах на міжнародних ринках світові
гроші, передусім як платіжний і купівельний засоби, виступають у вигляді
національних грошових одиниць. Ці перетворення зумовлені самим розвитком
світової економіки й адекватними йому змінами міжнародних платіжних
відносин:
. Сформувався широкий світовий ринок із системою взаємозв’язків і
взаємозалежностей між його суб’єктами, з широким розвитком між ними
кредитних відносин і банківського обслуговування. У таких умовах світові
гроші в більшості випадків функціонують миттєво і відпала потреба
використовувати для цього золото.
. Економічний потенціал окремих країн досяг величезних розмірів, що дало
цим державам можливість забезпечити довіру до своїх національних грошей
як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а на
міжнародних ринках
4.Грошовий обіг. Закон грошового обігу.
Грошовий обіг – це рух грошей в готівковій та
безготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а також нетоварні платежі
та розрахунки у господарстві.
Об’єктивною основою грошового обігу є товарне
виробництво, при якому товарний світ поділяється на товар та гроші.
Грошовий обіг поділяється на дві сфери:
. Готівковий обіг (рух готівки). Він обслуговується банкнотами, монетами та
паперовими грошами.
. Безготівковий обіг (рух безготівкових грошей). Під ними розуміються
банківські депозити, використання яких здійснюється за допомогою чеків,
кредитних карток, електроних переказів.
Переважну частину його в країнах з розвинутою
