Социально-экономические последствия инфляции

у вартісному вираженні призвело до спаду виробництва через обмеженість

фінансових ресурсів і, таким чином, сукупної пропозиції.

1993р. характеризується поширенням такого негативного “комплексного”

явища, як зростання тіньової економіки. Реально перед основною масою

населення виникала проблема виживання, особливо це стосується категорії

безробітних, молоді та пенсіонерів.

Бажаючи накопити первісний капітал та не сплачувати податки

(враховуючи непомірний податковий тиск), величезна кількість

підприємницьких структур подалася в “тінь”. Це, в свою чергу, зумовило

відхід у тінь і значної частини виробничих структур. Ланцюг замкнувся. В

цій круговерті вимагалося все більше і більше грошей, що призначалися для

виплати заробітної плати. Строки виплати заробітної плати стали постійно

порушуватись і збільшуватись.

У результаті проведення монетаристської політики на початку 1994р.

гіперінфляція пішла на спад. Через високі відсоткові ставки кредитів і

низький платоспроможний попит підприємства були змушені або реалізувати

товари за собівартістю чи навіть нижче від неї, або підвищувати ціни

відповідно до витрат виробництва. Тому в 1994р. здійснювалось досить значне

суьсидування виробництва. Причому кредити дуже часто видавалися на

безвідсотковій основі. Все це призвело до дефіциту бюджету. Тому в кінці

1994р. у країні була проведена ліберезація цін на основну масу товарів, а

також відмінені всі дотації і субсидії, за винятком деяких товарів першої

необхідності і деяких адресних субсидій[4]

В останні роки інфляційна хвиля проявилась передусім в

електроенергетиці. Так, в 1995р. ціни в травні виросли на 16.6%, а потім в

червні вони підвишились на 30.1%. Вересень закінчився підвищенням цін на

40,9% у харчовій галузі.[5]

З метою покриття дефіциту бюджету Парламент і Уряд проводить фіскальну

політику, в результаті якої у суб*єктів господарської діяльності фактично

забирається понад 50%, а в більшості випадків 80-90% прибутків за

максимально допустимої у світовій практиці величини 30-35%. Тільки прямі

податки на фонд оплати праці становить 51%, а разом з непрямими - значно

більше. Тобто, через податки в товаровиробників забирають практично все:

прибуток, амортизацію, оборотні кошти.[6]

Як свідчить аналіз, зниження реальної заробітної плати відбувалося

вищими темпами, ніж зменшення обсягів продукції. Якщо до кінця 1995р.

реальна середня зарплата в державному секторі економіки знизилась на 63,6№

порівняно з 1990р. то обсяг продукції промисловості зменшився за цей самий

період на 47,3№.

Темпи зростання заборгованості з виплати заробітної плати значно вищі

за темпи зростання деіторської і кредиторської заборгованості. Динаміка

заборговності з виплати заробітної плати в державномі секторі (млн.гр)

висвітлена в таблиці 3.

Таблиця 3

|Показники |За станом на |Збільшення показника|

| | | | |1996 |01.09.96 |

| | | | |порівняно|порівняно|

| |01.01.95р|01.01.96р|01.09.96р|з |з |

| |. |. |. |показнико|показнико|

| | | | |м 1995 |м |

| | | | |разів |01.01.96 |

| | | | | |разів |

|Заборговані|36 |575 |2653 |16,0 |4,6 |

|сть з | | | | | |

|виплати | | | | | |

|заробітної | | | | | |

|плати | | | | | |

|Дебіторська|4904 |22864 |39499 |4,7 |1,7 |

|заборговані| | | | | |

|сть | | | | | |

|Кредиторськ|6834 |32421 |58166 |4,7 |1,8 |

|а | | | | | |

|заборговані| | | | | |

|сть | | | | | |

Таким чином, проведений аналіз свідчить, що найважливішими причинами

масових затримок виплат заробітної плати є:

. гіпертрофований розвиток тіньової економіки, в якій на кінець

1996р. майже половина грошей перебувала поза сферою банківського

обігу. Черз це в державі катастрофічно не вистачає реальних “живих”

коштів;

. незбалансованість державного бюджету, невиконання його прибуткової

частини, безконтрольні і безвідповідальні витрати фінансових

ресурсів;

. високий податковий тиск і, як результат, неповне збирання податків;

. поширений процес бартерного (безгрошового) обміну продукції, який

практично не контролювався державою

. великі кредитні ставки;

. прагнення керівників підприємств і розпорядників фінансів усіх

рівнів долати фінансові труднощі з допомогою грошових засобів,

призначиних на виплату заробітньої плати.

. особистий корисливий інтерес деяких з керівників, заробітня плата

яких у 20-30 і більше разів перевищує мінімальну заробітню плату

працівників довірених їм підприємств;

. не діють механізми реалізації законодавства щодо соціального

захисту працівників від несвоєчасної виплати;

. відсутня система штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну виплату.

Наслідки затримок виплат.

По-перше, затримки призводять до посилення диспропорцій на всіх

рівнях господарювання. Врешті-решт затримки зумовлюють необхідність великої

грошової емісії, що призводить до інфляції. Тут доцільно зауважити, що

заборгованість з виплати заробітньої плати знижує рівень інфляції, але

частка цього фактора >20%

По-друге, заборгованість з виплати заробітньої плати знижує платоспроможний

попит, що, в свою чергу, призводить до спаду обсягів виробництва продукції

і затоварювання складів підприємств і баз.

По-третє, глобальна тривала затримка виплати заробітньої плати призводить

до значного зниження рівня життя населення (половина сімей уже не може

сплачувати за житло та комунальні послуги, третина потребує житлової

дотації.[7]

По-четверте, затримки виплати заробітньої плати протягом тривалого часу

тягнуть за собою істотне зменшиння грошових надходжень у різні соціальні

фонди - соціального страхування, пенсій, зайнятості населення,

чорнобильські та інші, що послаблює соціальний захист незаможних верств

населення країни.

По-п*яте, заборгованість з виплати заробітньої плати має багато інших

негативних соціальних наслідків. Зокрема, в навчальних закладах

скорочуються навчальні плани, скорочуються штати викладачів, зменшуються

розміри доплат…Має місце масовий перехід спеціалістів до інших видів

діяльності; посилюється тенденція до збільшення виплати заробітньої плати

продукцією; проводяться масові акції протемту проти порушень

конституційних, соціально-еконосічних і трудових прав громадян.

Шляхи подолання.

Для погашення заборгованості з виплати заробітньої плати Міністерству

фінансів дозволено залучати кошти Державного фонду приватизації[8]. Для

вирішення проблем затримки Уряд пішов на зменшення бюджетних витрат,

скорочення кількості управлінців, обмеження будівництва, придбання

обладнання за рахунок бюджету.

Профспілки дамагаються включення в генеральну, галузеві і регіональні

угоди, а також у колективні договор підприємств і організацій гарантій щодо

заробітньої плати.

Важливим резервом погашення заборгованості є реформування податкової

системи. З огляду на це вважаю за доцільне замінити велику кількість

неузгоджених і економічно необгрунтованих податків і платижів, знизити

податковий тиск на суб*єкти господарювання до оптимального рівня[9].

Заборгованість з виплат заробітньої плати передусім потрібно ліквідувати,

скорочую-чи масштаби тіньової економіки

Важливим напрямом вирішення проблеми є збільшення надходжень грошових

коштів у бюджети всіх рівнів за рахунок поліпшення збирання податків з

платників шляхом зміцнення фінансової дисципліни; скорочення товарообмінних

операцій; забеспечення дійового контролю за виконанням законів про

оподаткування; залучення додаткових внутрішніх і зовнішніх фінансових

ресурсів і насамперед за рахунок розширення ринку цінних паперів, іноземних

інвестицій і т.п.

В И С Н О ВО К.

При загальному зменшені суспільного багатства відбувається його

перерозподіл шляхом приватизації та інфляції.

Коли збіднілий пенсіонер недружньо поглядає на дорогі іномарки

автомобілів, які проносяться повз нього, то це не просто психологічний

феномен. Під ним є певна економічна підстава. Адже якщо, наприклад, людина

мала в радянський період грошові нагромадження в сумі 7 тис. Радянських

карбованців, то цьому відповідало цілком реальне багатство в суспільстві:

нехай не на 100, а на 70% (через товарний дефіцит, який завжди існував на

той час і означав неповне товарне покриття наявних коштів), але воно було

еквівалентним автомабілю середнього класу. Інфляція перетворила ці

нагромадження на пил. Проте їх реальний еквівалент нікуди не подівся - він

перерозподілився до рук тих, хто завдяки інфляції примножив своє богатство.

Такий перерозподіл не обов*язково здійснювався незаконним шляхом

(хоча в наших умовах і таке часто траплялось), просто держава не змогла

проводити політику, при якій би нові капітали формувалися за рахунок

нагромаджуваної частини суспільного багатства, а не перерозподілу коштів,

уже наявних у населення.

Для подолання наслідків інфляції потрібне, нове переосмислення

природи, механізму формування і всіх перетворень вартості ВВП, переробку

існуючих підходів на базі нових методологічних основ.

У цьому процесі вагому допомогу можуть подати інституціональні

підходи, що дозволяють враховувати соціально-економічні та суспільно-

психологічні особливості реакцій суб*єктів господарської діяльності,

реальні умови їх господарювання і приймати рішення, адекватні ситуації.

. .

Л І Т Е Р А Т У Р А:

1. “Україна: аспекти праці”, Ж. Київ №2/97

2. “Фінанси України”, Ж. №5/98

3. “Економіка України”, Ж. 1.01.97

4. “Економіка України”, Ж. 3.03.96

5. “Фінансова Україна” №5/94 с.7. (Соціально-економічне становище України

у 1993р.

6. “Фінансова Україна” №11/96 с.46. (Соціально-економічне становище

України у 1995р.

7. “Финансы, денежное обращение, кредит” Дробоздина Л.А. М. 1997

8. “Урядовий Кур*єр” №160/94 с.6

9. “Инфляція в Украине: теория и реальность”, Найденов В. К.: Наукова

думка/95

-----------------------

[1] Найденов в. Инфляция в Украине: теория и реальность. - К.:1995

[2] Економічна доповідь Президента України 1994 р.

[3] Національна валюта (гривня) введена в обіг з 2 вересня 1996р.

[4] Михалевич М. Инфляцыя гонит экономику, как слепую лошадь, по кругу-1996-

№9-С.9

[5] Шигаева Т. Инфляционная волна выплеснула нам подорожавшие продукты/

Финансовая Украина. 1995. - №46. - С.41

[6] Уряд пропонує зниження податкового тиску//Голос України. -1997. - №1. -

С.3.

[7] Дані Федерації профспілок України

[8] Постанова Кабінету Міністрів України

[9] Программа Уряду на 1997-1999р.

Страницы: 1, 2